Публікації

Виступ на педагогічній раді (жовтень, 2015 рік)

«Співпраця на уроках як умова самореалізації суб’єктів освітнього процесу» (слайд 1)

Свій виступ з теми «Співпраця на уроках як умова самореалізації суб’єктів освітнього процесу» я хочу розпочати словами А.Макаренка: (слайд 2) «Діти – це живе життя і життя прекрасне, і ставитися до них треба, як до товаришів і громадян, поважати їхнє право на навчання, радість і обов’язок відповідальності».

          Сучасний урок (слайд 3) спрямований на те, щоб кожна дитина збагнула себе як самодостатня особистість. Це урок, на якому домінує демократичний стиль спілкування, де діти вчаться здобувати знання, а не отримувати готові, коли кожен з них не боїться висловлювати свою думку й доводити її.

Для кожного етапу уроку знаходжу найдоцільніші методи і  форми.  Великого значення надаю початку(емоційному налаштуванню на урок), (слайд 4)  адже це - перший крок до співробітництва. Перефразовуючи вислів «Як корабель назвеш, так він і попливе», на практиці я впевнилась: як почнеш урок, так він і пройде. Тому намагаюся створити такий робочий настрій у класі, щоб всі відчули об’єктивну потребу у внутрішній готовності сприйняти навчальну інформацію та діяти в ній. 

Наприклад, (слайд 5)

Ми починаємо урок, а на уроці ми…

Уважні!

Розумні!

Організовані!

Кмітливі!

 "До успіху"(слайд 6)

Завдання наші такі (можна оформити як девіз уроку):

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

У 5 класі (слайд 7)  часто використовую метод «Долоньки»  (відео)

На уроці учень є співавтором, а завдання вчителя полягає в тому, щоб розвивати індивідуальні здібності та нахили дітей, (слайд 8)   створювати сприятливі умови для їхнього розвитку. Досягти цього, на мою думку, можливо, використовуючи на уроках інноваційні технології навчання, адже їх застосування   є  засобом, який сприяє співробітництву на уроці.

На уроках української мови та літератури  використовую такі інтерактивні вправи як «Мікрофон» (слайд 9).  Ця технологія застовується найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності. Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку.

Робота в  групах (слайд 10) використовується тоді, коли завдання вимагає спільної роботи. Завдяки груповій роботі посилюється соціальний контакт між членами групи, формуються такі цінності, як суспільний досвід, задоволення результатами власної і сукупної роботи, взаємодопомога, взаємозбагачення, взаємоконтроль.

«Метод ПРЕС» (слайд 11)  використовується, щоб  учням довести і обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:
Я вважаю…

Тому що…

Отже…

 «Займи позицію» (слайд 12) Цей метод демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчається.

Робота в парах. (слайд 13)  Спільне виконання завдань (обмін думками, спільні висновки).

Метод «асоціативний кущ» (слайд 14)  особливо вдається на уроках з розвитку зв’язного мовлення та під час уроків-аналізів образів літературних героїв.

«Карусель» (слайд 15) Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами для обговорення дискусійних питань.

Співпраці та підвищенню творчої діяльності учнів  сприяє  цілий спектр лінгвістичних  та літературних ігор:

«Ти – редактор» (слайд 16)

  «Мовна дуель» (слайд 17)

 диктант «Тиша» (слайд 18)

 «Ти-учитель»(слайд19)

«Теледиспут» (слайд 20). Основні учасники – телеведучі і гості – персонажі художніх творів, «автори», «критики», «соціологи», «психологи». Гра близька до прес-конференції.

      АКС (слайд 21). За умовою гри подія, описана в художньому творі, нібито відбулася «тут і тепер» у класі, сім’ї, дворі тощо.

       Проводяться також  нетрадиційні уроки:

брейн-ринг (слайд 22)

 урок-змагання (слайд 23)

літературна вітальня (слайд 24)

урок-вікторина (слайд 25)

урок-турнір, (слайд 26) які  зацікавлюють учнів і підвищують рівень творчої діяльності при вивченні рідної мови та літератури.

Учні  беруть участь (слайд 27)у проектній діяльності

Які ж результати співпраці на уроках для вчителя та учнів? (слайд 28)

Учні є переможцями (слайд 29) шкільного наукового товариства «Інтелект»:

2013-2014 (слайд 30)  Леванчук Марія  – І місце «Михайло Коцюбинський та Вінниччина»

2013-2014 (слайд 31) Левицька Еліза  – І місце «Мовні помилки на вулицях нашого міста»

2014-2015 (слайд 32) Джога Вероніка  – І місце «Весільні пісні Поділля»

 У міському конкурсі (слайд 33)  «Майстер орфографії» 2013-2014  Ковальська Олександра  - ІІ місце

Учні є переможцями (слайд 34) міських олімпіадах. Перед вами таблиця призерів за останніх три роки……………

Також є переможці (слайд 35) обласної олімпіади. Минулого навчального року – Ковальська Олександра та Вашковська Надія.

Співпраця з учнями приводить учителя до постійного пошуку, до обміну педагогічним досвідом.

Мої публікації (слайд 36) в педагогічній пресі, що розкривають тему співпраці на уроці з використанням інтерактивних технологій - це стаття і методична розробка уроку на сайті видавництва «Шкільний світ». А також методична розробка уроку з української мови «Узагальнення знань з теми «Складносурядне речення»» у журналі «Відкритий урок: розробки, технології, досвід. - №9. 2015 про що свідчать сертифікати цих видань.

Для систематизації інноваційних технологій, які сприяють співпраці з учнями мною написаний (слайд 37) навчально-методичний посібник «Використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури». Практична частина  з української мови  містить цикл авторських уроків з теми «Складносурядне речення», а в практичному розділі з української літератури пропонуються  авторські нестандартні уроки: урок-портрет та урок-конференція з використанням інноваційних технологій.

    Свій виступ я хочу закінчити словами В.О.Сухомлинського: (слайд 38 )

   «…Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання.»

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ 

Тарнавська Оксана Анатоліївна,

учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

Вінниця

2015

Рекомендовано науково-методичною радою закладу «Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія №23 Вінницької міської ради».  Протокол №2  від 05.11.2015р.

Автор:

Тарнавська Оксана Анатоліївна, учитель  української мови та літератури закладу «Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія №23 Вінницької міської ради»

Рецензенти:

Токар Олена Василівна, методист з навчальних дисциплін міського методичного кабінету Департаменту освіти Вінницької міської ради

Янголь Галина Нестерівна, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель української мови та літератури закладу «Навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – гімназія №23 Вінницької міської ради»

Використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури / Тарнавська О.А.: навчально-методичний посібник. – Вінниця: ММК, 2015. – 75 с.

Навчально-методичний посібник знайомить учителів української мови та літератури з інтерактивними методами навчання та містить рекомендації щодо використання інтерактивних технологій на уроках української мови та літератури, застосовуючи які, педагоги без особливих зусиль зможуть налаштувати клас на продуктивну діяльність.

 Пропонуються розробки уроків із застосуванням різних методів та прийомів інтерактивного навчання.

         Для вчителів-словесників та студентів педагогічних навчальних закладів.

ВСТУП

Повноцінними є тільки ті знання,

які дитина здобула власною активністю.

Йоганн Песталоцці

Сучасний період розвитку суспільства, оновлення всіх сфер соціального і духовного життя потребує такого рівня освіти, який відповідав би міжнародним стандартам. Перед педагогами стоїть завдання навчити учнів здобувати інформацію, самостійно приймати рішення, орієнтуватися в мінливому світі.

Одним із кроків підвищення ефективності уроків української мови та літератури є впровадження разом із традиційними методами навчання інтерактивних технологій. Використання інтерактивних технологій змінює традиційний підхід до навчання. Мета інтерактивного навчання — створення педагогом умов, за яких учень сам відкриватиме, здобуватиме й конструюватиме знання та власну компетентність у різних галузях життя.

Інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що веде до розвитку мислення. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий та творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.       

Актуальність теми полягає в тому, що інтерактивне навчання дозволяє розв'язати одразу кілька завдань: розвиває комунікативні вміння й навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, оскільки змушує працювати в команді, прислухатися до думки кожного. Використання інтерактиву знімає нервове напруження, дає можливість змінювати форми діяльності, переключати увагу на основні питання.

Метою роботи є дослідження, уточнення й обґрунтування особливостей застосування інтерактивних технологій навчання на уроках української мови та літератури.

Гіпотезою дослідження передбачається, що навчання за допомогою використання сучасних інтерактивних технологій сприятиме розвитку учнів. 

Об'єктом дослідження є впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках української мови та літератури.

Предметом дослідження є використання сучасних інтерактивних технологій як засобу розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення української мови та літератури. 

У даній роботі досліджуватимуться такі поставлені завдання:

-                     з’ясування загальної суті інтерактивного навчання;

-                     характеристика теоретичних матеріалів досліджуваної теми;

-                     визначення основних переваг та недоліків інтерактивних технологій;

-                     розкриття шляхів вдосконалення сучасного уроку української мови та літератури завдяки інтерактивним технологіям;

-                     аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження;

-                     розгляд структури і методики інтерактивного навчання;

-                     обмін досвідом проведення уроків з використанням інтерактивних технологій навчання.

РОЗДІЛ 1. ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

1.1.         Суть та аналіз поняття «інтерактивні технології»

Розвиток освіти багато в чому визначає стан майбутнього суспільства, культури та особистості. „Освіта формує людину, озброює її знаннями, виховує громадянські якості, вміння думати й працювати, спілкуватись і відпочивати, жити суспільним чином і водночас бути індивідуально неповторною особистістю» [1, с.11].

Важливою вимогою суспільства до особистості є не енциклопедичність знань, а набуття вмінь та навичок, що сприяють розвиткові та самореалізації особистості. Це завдання значною мірою вирішується через запровадження інноваційних технологій, серед яких важливу роль відіграють інтерактивні технології. На думку Н. Іващенко, саме вони сприяють формуванню в учнів літературної компетенції [2, с.3].

Інтерактивне навчання — специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. 

Як свідчать наукові дослідження, інтерактивними прийнято називати засоби, що забезпечують безперервну діалогову взаємодію суб’єктів освітнього процесу.

Поняття «інтерактивність», «інтерактив» прийшли до нас з англійської мови: «interact», «inter» – поміж-, серед-, взаємо-, «act» – діяти, отже interact - взаємодіяти.

Інтерактивність у навчанні можна пояснити як взаємодію учнів, знаходження їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. У дослівному розумінні інтерактивним може бути названий метод, в якому той, хто навчається, є учасником, який здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не виступає тільки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається [3, с.6].

Інтерактивний – здатний до взаємодії, співпраці, діалогу. Це постійна активна взаємодія всіх учнів, співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), коли вчитель і учень рівноправні, домінування одного учасника навчального процесу над іншим неможливе [4, с.73].

Інтерактивна діяльність ґрунтується на активній комунікації учасників освітнього процесу. В основі інтерактивного навчання лежать принципи:

- безпосередньої участі кожного учасника занять, що зобов’язує вчителя (організатора навчального процесу) зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої проблеми;

- взаємного інформаційного, духовного збагачення; при цьому організовується навчальний процес таким чином, щоб учасники його мали можливість обмінятися життєвим досвідом, одержаною інформацією;

- особистісно зорієнтованого навчання.

Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель являються рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють та здійснюють. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасілітатор, який ніколи не «замикає» навчальний процес на собі. Головними у процесі навчання є зв’язки між учнями, їхня взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе спільну відповідальність за результати навчання [3, с.6].

«Сутність інтерактивного навчання, – стверджують Н. Побірченко та Г. Коберник, – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання [5, с.8].

Проаналізувавши поняття інтерактивні технології, можна зрозуміти, що інтерактивність освіти сприяє формуванню як предметних умінь і навичок, так і загальнонавчальних, виробленню життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, розвитку комунікативних якостей особистості. Така технологія, як стверджують дослідники, передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації; виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Тому під час такого навчання учні  вчаться демократично спілкуватися з іншими людьми, критично й творчо мислити, приймати обґрунтовані рішення.

 При цьому до роботи залучаються всі учасники процесу, які працюють у групах в облаштованому класі за підготовленим заздалегідь учителем матеріалом, із дотриманням процедури й регламенту, в атмосфері довіри. 

Інтерактивне навчання змінює звичні ілюструючі форми на діалогічні, що ґрунтуються на взаємодії та взаєморозумінні.

Враховуючи вищесказане, можна відзначити такі методичні особливості організації інтерактивного навчання: застосування проблемних ситуацій та формулювань, відповідна організація навчального простору, що сприяє діалогу, мотиваційне забезпечення спільної діяльності, дотримання правил навчального співробітництва, використання комунікативних методів і прийомів, оптимізація системи оцінювання процесу та результатів спільної діяльності, розвиток навичок самоаналізу і самоконтролю індивідуальної та групової діяльності. 

Головна риса інтерактивного навчання — використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань. Їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів. 

Використання сучасних інноваційних технологій, зокрема технології інтерактивного навчання, значною мірою підвищує ефективність навчального процесу, сприяє високому інтелектуальному розвитку учнів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку особистості, можливістю думати, творити. 

Особливістю інтерактивного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності в громадянському суспільстві та демократичній правовій державі. Це потребує активізації навчальних можливостей учнів. Уроки повинні формувати основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички та зразки поведінки; пробуджувати в дітей інтерес та мотивацію, навчати самостійного мислення та дій. За умов інтерактивного навчання всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Вони мають час подумати, обмінятись ідеями з партнером, а потім озвучити свої думки перед класом. 

Така робота сприяє розвиткові навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння спільного вироблення рішення. 

Інтерактивне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. 

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. 

Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд), показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю (дії, практику) [6, с.8].

Результати цих досліджень були відображені в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання» (ДОДАТОК 1).

З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція – 5%, читання – 10%), а найбільших – інтерактивного (дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, навчання інших чи негайне застосування – 90%).

Це, звичайно, середньостатистичні дані, і в конкретних випадках результати можуть бути дещо іншими, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог.

Однією з причин незадовільного засвоєння учнями почутого на уроці є темп, із яким учитель говорить, і ступінь сприйняття дітьми його мовлення. 

Більшість учителів промовляє приблизно від 100 до 200 слів за хвилину.

Але діти не здатні сприйняти такий потік інформації. За високої концентрації уваги людина може сприйняти від 50 до 100 слів за хвилину, тобто половину. Проте навіть тоді, коли навчальний матеріал цікавий, учням важко зосереджувати увагу протягом тривалого часу.

Вони відволікаються, починають обдумувати деталі почутого чи навіть проблему або ситуацію, що не стосується уроку.

Наукові дослідження твердять, що, для того, щоб учні слухали і не думали над сторонніми речами, викладачі повинні промовляти від 400 до 500 слів за хвилину.

Адже це неможливо, людина говорить у чотири рази повільніше, а тому учні відволікаються, і часом їм стає нудно. 

Два відомих фахівці в галузі кооперативної освіти Д. та Р. Джонсон разом з К. Смітом указують на кілька проблем:

- увага учнів падає з кожною хвилиною; 

- ця форма навчання подобається учням, у яких розвинена в основному слухова пам'ять; 

- рівень засвоєння фактичного матеріалу низький;

- вважається, що всім учням потрібна однакова інформація, і всі учні засвоюють її однаковими темпами, що насправді не так [7, с.10].

Використання наочності на уроках мови збільшує запам'ятовування матеріалу від 14 до 38%. Експеримент, проведений американськими дослідниками, показав, що використання візуальних засобів під час вивчення слів на 200 % поліпшує результати. Крім того, така презентація матеріалу забирає на 40 % менше часу, вона підсилює усну подачу матеріалу. Наочність варта не тільки сотень слів, а й утричі ефективніша за одні лише слова. 

Якщо ж до роботи залучається слухова й зорова пам'ять, є більше шансів задовольнити потреби різних учнів, чий спосіб сприйняття матеріалу може суттєво відрізнятися.

Однак використання лише зорової та слухової пам'яті недостатнє. 

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Ці три прості твердження обґрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. Хоча останній метод простіший, доступніший і, безумовно, швидший. Ви можете швидко повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще швидше. 

Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі.

А для того, щоб подолати складності застосування окремих інтерактивних технологій і перетворити їхні слабкі сторони в сильні, треба пам'ятати: 

-                     інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу;

-                     можна провести з учнями особливе «організаційне заняття» і створити разом із ними «правила роботи в класі»;

-                     використання інтерактивного навчання не самоціль;

-                     якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретному класі веде до протилежних результатів, треба переглянути вашу стратегію й обережно підходити до її використання; 

-                     для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити, педагог повинен старанно планувати свою роботу.

Усе наведене вище, звичайно, не означає, що потрібно використовувати тільки інтерактивне навчання. Для навчання важливі всі рівні пізнання і всі види методик та технологій.

1.2.         Класифікація інтерактивних методів

Існують різні підходи до класифікації інтерактивних методів навчання. В основу класифікації дослідника М. В. Кларіна покладено принцип активності. Науковець пропонує методи фізичної, соціальної, пізнавальної активності. Прикладами фізичної активності є зміна робочого місця, запис, малювання тощо. В соціальну активність учні включені тоді, коли ставлять запитання, відповідають тощо. Пізнавальна активність – це доповнення учасниками викладеного матеріалу, виступ як джерело досвіду, самостійний пошук розв'язання проблеми. Звичайно, всі три види активності взаємопов'язані.

Інший принцип класифікації враховує ключове положення навчання, а саме взаємодії-діалогу. На думку вченого О.В. Киричука, механізми спілкування розглядаються як форми реалізації його основних функцій: інформаційної, пізнавальної, мотиваційної та регулятивної.

О. І. Пометун та Л. В. Пироженко визначили умовну робочу класифікацію цих технологій за формами навчання (моделями), у яких реалізуються інтерактивні технології. Вони розподіляють їх на чотири групи залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

- інтерактивні технології кооперативного навчання;

- інтерактивні технології колективно-групового навчання;

- технології ситуативного моделювання;

- технології опрацювання дискусійних питань [7, с.33].

Тож розглянемо сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати при викладанні української мови та літератури (ДОДАТОК 2).

Інтерактивні технології кооперативного навчання.

Робота в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі в малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.

Ротаційні (змінювані) трійки. Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговорюванню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Два - чотири - усі разом. Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, вмінь переконувати та вести дискусію.

«Карусель». Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами для обговорення дискусійних питань.

Робота в малих групах. Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Використовуються малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.

Завдяки груповій роботі посилюється соціальний контакт між членами групи, формуються такі цінності, як суспільний досвід, задоволення результатами власної і сукупної роботи, взаємодопомога, взаємозбагачення, взаємоконтроль, змагальність; істотно зростає індивідуальна допомога з боку вчителя та товаришів по групі тим, хто її потребує [8, с.55].

Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.

«Діалог». Суть його полягає в спільному пошуку групами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення в кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

«Синтез думок». Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

«Спільний проект». Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.

«Пошук інформації». Різновидом, прикладом роботи в малих групах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.

«Коло ідей». (Раунд робіт, кругова система). Метою «Кола ідей» є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох позицій, які групи представляють по черзі.

«Акваріум». Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

Інтерактивні технології коллективно - групового навчання.

До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу .

Обговорення проблеми в загальному колі. Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є пояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.

 Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Мозковий штурм. Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Навчаючи - учусь. Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Ажурна пилка. Дана технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції в тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися.

Аналіз ситуації. На уроках української мови зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, у парах, в групах або в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Вирішення проблем. Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Дерево рішень. Як варіант технології вирішення проблем можна використати “дерево рішень”, яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

Інтерактивні технології ситуативного моделювання.

Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру.

Виконуючи ігрові дії, гравець спочатку ідентифікує себе з роллю, потім інкорпурує, «переселяє» в себе переживання об'єкта, надалі проживає емоційний відгук (ревербацію) та врешті емоційно відмежовується від об'єкта спостереження [9, с.8].

Використання гри в навчальному процесі завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат (інтригу). Тому наше завдання при застосуванні гри в навчанні полягає в підпорядкуванні гри, визначеній дидактичній меті.

Ігрова модель навчання покликана реалізувати ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення емоцій, надання дитині можливості самовизначення, надихання і допомога розвитку творчої уяви, надання можливості зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті, надання можливості висловлювати свої думки.

Учасники навчального процесу за ігровою моделлю перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише означуваними правилами гри. Учні самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Учитель в ігровій моделі виступає як інструктор, суддя, тренер, головуючий, ведучий.

Арсенал інтерактивних ігор досить великий, але найбільш поширеним з них є моделюючий.

Стимуляційні або імітаційні ігри. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми, а стимуляція дає можливість учням глибоко вжитися в проблему, зрозуміти її із середини.

Спрощене судове слухання. Технологія спрощеного суду дає можливість учням отримати спрощене уявлення про процедуру прийняття судового рішення, взяти участь у вправі, пов’язаній з аналізом, критичним мисленням, прийняттям рішень.

Громадське слухання. Мета застосування технології: моделювання суспільного слухання за допомогою імітаційної гри дозволяє учням зрозуміти мету і порядок слухань, а також ролі й обов’язки членів державних органів, комітетів, комісій. Крім цього, учні одержують практичний досвід у визначенні і поясненні ідей, інтересів і цінностей, пов’язаних із предметом слухання.

Розігрування ситуацій за ролями. («Рольова гра», «Програвання сценки»). Мета рольової гри – визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід.

Технології опрацювання дискусійних питань.

У світовій практиці використання дискусії у навчанні набули поширення різні варіанти організації обміну думок між учасниками, різні технології проведення дискусії, опрацювання дискусійних питань [10, с.58].

Метод ПРЕС. Метод навчає учнів виробляти й оформлювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стилістичній формі, переконувати інших.

Займи позицію. Цей метод демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо їх вирішення.

Зміни позицію. Така технологія є подібною до попередньої. Вона також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання.

Неперервна школа думок (Нескінчений ланцюжок). Одна з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток в учнів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.

Дискусія. Дискусія – це широке публічне створення якось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу. Її метою є отримання учнями навичок публічного виступу й захисту власної позиції, формування громадянської та особистої активності.

Дебати. Один з найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватись і публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувалися спокійно.

Інтерактивні методи навчання є частиною особистісно зорієнтованого навчання, оскільки сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу.

 Ефективність інтерактивних технологій залежить від роботи вчителя:

-                     давати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати,
продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;

-                     відбирати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які
дали б учням «ключ» до освоєння теми;

-                     під час самих інтерактивних вправ давати учням час подумати
над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;

-                     на одному занятті використовувати одну (максимум - дві) ін терактивних вправи, а не їх калейдоскоп;

-                     проводити спокійне глибоке обговорення за підсумками інтер активної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;

-                     проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з
різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.

1.3.         Основні переваги інтерактивних технологій

На сучасному етапі розвитку педагогічної теорії пoняття «iнтepaктивнe нaвчaння» здебільшого розглядається як: нaвчaння, пoбудoвaнe нa взaємoдiї учня з нaвчaльним oтoчeнням; нaвчaння, щo ґрунтується нa пcиxoлoгiї людcькиx взaємин i взaємoдiй; нaвчaння, сутність якого полягає в організації cпiльного пpoцecу пiзнaння, коли знaння здoбувaютьcя в cпiльнiй дiяльнocтi чepeз дiaлoг, пoлiлoг учнiв мiж coбoю й виклaдaчeм [11, с.37].

Інтерактивні методи навчання виступають важливою складовою уроків української мови та літератури.

Основні переваги інтерактивних технологій навчання:

-         інтерактивні технології дозволяють забезпечити глибину вивчення змісту. Учні засвоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка);

-         вчитель отримує можливість диференційованого підходу
учнів із спеціальними потребами - особистісними та інтелектуальними;

-         змінюється роль учнів: вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння і навички, організаційні здібності;

-         основним джерелом мотивації навчання стає інтерес самого
учня (відбувається перехід від зовнішньої мотивації (оцінка)
до внутрішньої (потреба знань);

-         значно підвищується роль особистості педагога: він менше часу витрачає на вирішення проблем з дисципліною, педагог сильніше розкривається перед учнями як лідер, організатор;

-         учні, які отримують власний досвід вчителювання, з нової точки зору дивляться на навчально-виховний процес, на роль
вчителя і учня у ньому.

1.4.          Основні недоліки інтерактивних технологій навчання

Інтерактивні технології сприяють формуванню в учнів навичок, що дуже потрібні в сучасному світі: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї, концепції - і вже на підставі цього вміти знаходити необхідну інформацію, тлумачити її, застосувати за конкретних умов.

Але при застосуванні інтерактивних технологій учитель стикається з певними труднощами. Щоб подолати їх, необхідно знати слабкі сторони інтерактиву.

Основні недоліки інтерактивних технологій:

-                     засвоєння незначного обсягу інформації потребує значного часу;

-                     важко налагодити взаємонавчання як постійно діючий механізм;

-                     кожна інтерактивна технологія потребує попереднього розгляду і навчання учнів процедурі;

-                     викладач має менший контроль над обсягом і глибиною
вивчення, часом і ходом навчання;

-                     результати роботи учнів менше передбачувані;

-                     дисципліна учнів на інтерактивному уроці може бути проблемою для вчителя;

-                     практично відсутні методичні розробки та література з інтерактивних технологій;

-                     за невдалого навчання необхідно перенавчати учня та школяра-вчителя, що потребує додаткового часу.

Як педагогу, так і учням треба звикнути до інтерактивних технологій. Можна навіть створити план поступового впровадження інтерактивного навчання. Учитель – методист Харківського педагогічного ліцею №4 Л. В. Ковальчук рекомендує:«Краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені «ігри». Варто використовувати спочатку прості інтерактивні технології — робота в парах, малих групах тощо. Коли учитель та учні матимуть досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше,  а підготовка не потребуватиме багато часу» [12, c.13].

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ ТЕМИ «СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ»

2.1. Урок №1. «Осіннє мереживо» ( Складносурядне речення, його будова і засоби зв'язку в ньому)

Тема: Складносурядне речення, його будова і засоби зв'язку в ньому

Мета: навчити учнів розпізнавати складносурядні речення, визначати в них граматичні основи, розряди сполучників, якими з’єднуються частини складносурядного речення; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складносурядних речень у текстах, творчі вміння моделювати складносурядні речення відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх у висловлюваннях; виховувати дбайливе ставлення до природи, довкілля.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і прийоми: «Мозковий штурм», «Мікрофон», робота в групах, робота в парах.

Обладнання: картки із тестуванням, підручники, таблиця «Складносурядні речення», картки самоаналізу роботи на уроці, презентація.

Хід уроку

Запахла осінь в'ялим тютюном, 
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним 
Зорюють за одчиненим вікном.

             Максим Рильський

І. Організація класу.

Емоційне налаштування на урок

На сьогоднішньому уроці осіннє тепло зігріватиме нас по-особливому, адже зараз ми зберемо кошик «Осінні квіти». Доберіть епітет до квітки, яка лежить на парті, та покладіть її у кошик.

         Мабуть, немає жодної людини, яка була б байдужою до неповторної пори року – осені. Отож ці осінні квіти допомагатимуть нам провести урок барвисто та яскраво.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод «Мозковий штурм»

Прочитайте епіграф до нашого уроку і визначте, який вид речення ми вивчатимемо на сьогоднішньому уроці. (Складносурядне речення)

-                     Яке речення називається складним?

-                     На які види поділяється складне речення? (Сполучникове і безсполучникове)

-                     Які вам відомі види сполучникового складного речення? (Складносурядне і складнопідрядне)

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогодні ми вичатимемо тему «Складносурядне речення, його будова і засоби зв'язку в ньому». Мета нашого уроку - навчитися розпізнавати складносурядні речення, визначати в них граматичні основи, розряди сполучників, якими з’єднуються частини складносурядного речення; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складносурядних речень у текстах, творчі вміння моделювати складносурядні речення відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх у висловлюваннях; виховувати дбайливе ставлення до природи, довкілля.

Ознайомтеся з карткою самооцінки учня на уроці (ДОДАТОК 3).

IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

Робота з підручником. (Рубрики «Запам’ятаймо» та «Пригадаймо» на

 с. 56)

V. Виконання вправ на закріплення.

1. Робота в групах

Перепишіть речення, розставте розділові знаки, пояснять їх вживання, побудуйте схеми речень.

І група – Осіннє листя золотаве на стежку падає з гілля, а з неба поклик журавлиний тобі доноситься здаля.

ІІ група – Дощ нарешті припинився, і лагідне сонечко знову засяяло.

ІІІ група – Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить.

2. Кодовий диктант

Запишіть цифри відповідно до речень:

1-                складносурядне речення із єднальним сполучником;

2-                складносурядне речення із протиставним сполучником;

3-                складносурядне речення із розділовим сполучником.

1.                Після довгої тиші раптом зірвалася велика буря, а тоді пішов дощ.

2.                Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

3.                Десь шумлять дощі осінні і вітри лютують.

4.                Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми.

5.                Ліс одягався у жовте й червоне листя, а сонце обертало його у золото і вогні.

Код – 23122

3. Творча робота.

                            Нині осінь нас чарує,

                            Неповторна, чарівна.

                            Різні барви нам дарує,

                            І дивує нас вона.

                            Виглядає так казково

                            Восени і парк, і гай.

                            Розмаїттям кольоровим

                            Прикрашає осінь край.

(Перегляд учнями слайд-шоу «Золота осінь» (ДОДАТОК 4)).

Метод «Мікрофон»

-                   Які враження ви отримали від перегляду?

-                   Які почуття охоплюють вас зараз?

-                   Над чим ви задумались?

Складіть складносурядні речення про осінь за слайдами.

4. Вправа «Творче конструювання»

Завдання: за поданими схемами скласти речення.

1.                [  ], але [  ].

2.                [  ], і [  ], однак [  ].

3.                Чи [  ], чи [  ], а [  ].

5. Робота в парах

Тестування

Складносурядне речення

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Укажіть рядок, у якому подано правильне визначення складносурядного речення.

А. Складносурядним називається речення, у якому одне просте речення за змістом та граматично залежить від іншого й з’єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

Б. Складносурядним називається речення, у якому прості речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядним сполучником.

В. Складносурядним називається речення, у якому наявний лише один головний член.

Г. Складносурядним називається речення, у якому є три головні члени.

2. Частини складносурядного речення поєднуються за допомогою сполучників

А) єднальних, протиставних, розділових;

Б) часових, причинових, мети;

В) умовних, допустових;

Г) наслідкових, порівняльних.

3. Виділіть складносурядне речення.

А. Щодня, щоночі, молила і кликала до себе (Л. Тараненко).

Б. Дощі, що зарядили над турбазою кілька днів підряд, зосталися ніби відрізані променем сонця на асфальті (Л. Тараненко).

В. Максим обережно відхилив почорнілу хвіртку і ступив на густо всипаний ледь видимим порохом куряви спориш (Л. Тараненко).

Г. Над узорними віялами орляка снується легка-легка павутина, і повітря, здається, тремтить від натужної напруги… (Л. Тараненко).

 4. Яке з поданих речень є складносурядним із єднальним сполучником?

А. Максим іде, і опала глиця, сплавлена промінням в жовтавий сяючий килим, порипує під ногами (Л. Тараненко).

Б. Максим розумів, але не міг виборсатися, не міг виплисти на поверхню з-під судомного болю (Л. Тараненко).

В. Ніч – у чорному запиналі, обверчена чорним, де-де приперчена далекими вогниками жару (Л. Тараненко).

Г. Ніч читає в його душі і страх перед смертю, і злу, люту ненависть до окупантів (Л. Тараненко).

5. Яке з поданих речень є складносурядним із протиставним сполучником?

А. Максим закушує губи – і кров солонить їх, і не може вийти з хати, не може нічим допомогти (Л. Тараненко).

Б. Дзвінка дивилася на Максима, а очі її повільно наливалися слізьми

  (Л. Тараненко).

В. Він навіть зніяковів, угледівши її біля воріт турбази (Л. Тараненко).

Г. Зелень її очей спалахнула, немов омита весняним дощем (Л. Тараненко).

 6. Яке з поданих речень є складносурядним із розділовим сполучником?

А. Автобус плавно зрушив з місця, і дорога мовчки лягла під колеса (Л. Тараненко).

Б. Древні, вічно замерзаючі, старі на лавах біля під’їзду провели цікавими поглядами (Л. Тараненко).

В. На сходах під ноги кинувся сусідський кіт, нявкнув противним басом (Л. Тараненко).

Г. Чи то день, сонце гнали під лускуватою грубою корою, чи то збуджена уява Максима виною тому (Л. Тараненко).

Відповідь: 1-Б, 2-А, 3-Г, 4-А, 5-Б, 6-Г.

V. Підсумок уроку

Самоаналіз роботи учнями на уроці.

VI. Оцінювання учнів.

VIІ. Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру «Осінь за моїм вікном» з використанням складносурядних речень.

2.2. Урок №2. «Стежинами рідного міста» (Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення)

Тема: Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення

Мета: поглибити знання учнів про складносурядні речення, з’ясувати поняття смислових відношень між частинами складносурядних речень; розвивати творчі вміння моделювати складносурядні речення з різними смисловими відношеннями відповідно до мети й обставин спілкування, розвивати чуттєве, асоціативно-образне та критичне мислення учнів; виховувати любов до рідного міста.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Методи та прийоми: «Карусель», «Мозковий штурм», робота в парах, «Незакінчене речення».

Обладнання: таблиця «Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення», картки з текстами, презентація.

Місто над Бугом величне, привітне,

Все в розмаїтті вогнів!

Тут ми з тобою родились, зростали,

Тут провели своєї юності дні.

Лариса Заболотна-Місецька

Хід уроку

I. Організація класу.

Забезпечення емоційної готовності.

Сьогодні я хочу подарувати вам тепло душі, радість пізнання нового. Впевнена, що коли даруєш щось гарне, то обов’язково отримаєш те ж у відповідь. Хочу, щоб ми не тільки здобували знання, а й збагачувалися на людські цінності. Любов до рідного міста – це невід’ємна частина людського життя.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми вивчатимемо тему «Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення».

Метою нашого уроку є поглиблення знань про складносурядні речення, з’ясування поняття смислових відношень між частинами складносурядних речень; розвиток творчих умінь моделювати складносурядні речення з різними смисловими відношеннями; виховання любові до рідного міста.

Отже, мовний матеріал, який допоможе нам сьогодні з’ясувати поняття смислових відношень між частинами складносурядних речень – це речення і тексти про Вінницю.

III. Актуалізація опорних знань.

Метод «Карусель»

Правила проведення: всі стають у коло, один учень – у середині. Він задає питання, називає, хто буде відповідати, той, хто відповів, стає у середину кола, змінюючи того, хто задавав питання, задає своє запитання, викликає наступного учня.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Робота в парах

Робота з підручником (таблиця на с. 57).

V. Закріплення вивченого.

- Прочитайте епіграф до нашого уроку.

- Які асоціації викликає у вас слово «Вінниця»?

Розпочнемо подорож нашим містом (ДОДАТОК 5).

1. Отож перша станція – «Історична».

Історія нашого міста невід’ємна від історії українського народу, який упродовж усього життя боровся за право бути володарем своєї землі.

Вправа-конструювання

Завдання: встановити відповідність між частинами складносурядного речення, вказати смислові відношення.

1. Найдавніша згадка про вінничанина, студента Краківського університету відома з 1469 року, а про першого ремісника – з 1508 року.

2. Вінниця – хоча й невеличке місто, але має багату історію.

3. Містом Вінниця стала у 1795 році, а у 1796 році назначена центром Брацлавського намісництва.

2.     Наступна станція «Медична».

Національний музей-садиба М. І. Пирогова розташований в південно-західній частині міста Вінниці, у живописній садибі Вишня, де впродовж останніх двадцяти років (1861 – 1881) жив і працював видатний учений, геніальний хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, засновник Товариства Червоного Хреста, прекрасний педагог і громадський діяч Микола Іванович Пирогов.

Синтаксичний розбір речення.

У розквіті творчих сил Пирогов усамітнився у своєму невеликому маєтку «Вишня» неподалік від Вінниці, і тут він організував безкоштовну лікарню.

3.     А зараз ми переходимо до станції «Літературна».

Вінниччина – батьківщина письменників С. Руданського, М. Коцюбинського,    А. Свидницького, М. Стельмаха, М. Трублаїні, поета В. Стуса…

Моє Поділля – стежко руса

до богоокої ріки.

Від Коцюбинського до Стуса

стоять у слові земляки.

М. Каменюк

Вибірковий диктант

Із уривків поезій поетів-земляків випишіть складносурядні речення, намалюйте схеми.

     1. Дивно знати про те, що собі не належу ніколи.

Не належу собі – і належить собі не кортить.

Як іду через поле – належу вкраїнському полю

Та ще жайвору в небі. Який у блакиті кипить.

Сам себе не творив, бо навряд чи вдалося б створити,

Та й який я творець, коли стільки довкола творців!

Коли стільки творців – хай волошка у житі, хай жито,

Хай блавати барвінків з подільських вишневих садків.

(Євген Гуцало «Дивно знати про те…»)

Словникова робота

-Поясніть лексичне значення слова «блавати».

( блава́т — 1) синя волошка (Сіяла пшеницю, вродили блавати, Ой, ко­го я вірно люблю, трудно занехати (П. Чубинський).

2) старовинна шовкова тканина блакитного ко­льору; взагалі шовк; одяг з такої тканини; символ багатства). 

2. Осіння втомо неба і води,

важіє спокій світу понад вами.

По той бік літо одпливло човнами,

А звідти ними вернуть холоди.

Ще нічия земля. Та вже ярами

туман тихцем винюхує сліди.

Кого він завтра приведе сюди,

кому одчинить потай теплі брами?

(Михайло Каменюк «Осіння втомо неба і води»)

3. Як візьме до рук тонку пір’їнку

Або з волосинок зробить квачик,

Не впізнати цю стареньку жінку:

Вся земля тоді сміється й плаче.

Вся земля, як писанка, в долонях –

Чорно-жовта ще й біло-зелена…

І цвіте посеред літа сонях,

І тополя горнеться до клена.

(Ніна Гнатюк «Писанки баби Теклі»)

Словникова робота

- Поясніть значення слова «квачик».

(Намотане на кінець палиці клоччя, ганчір’я тощо для мащення чого-небудь. Широка, груба щітка для мазання чого-небудь. Дарка замахала квачем по стіні, не оглядаючись на Зоню).

4. Станція «Пізнай».

Я читатиму вам речення, а ви маєте пізнати місце Вінниці.

-         Зустрічає всіх великою білою аркою, поряд замріяне озерце, де плавають лебеді. (Парк культури і відпочинку імені Максима Горького)

-         Недалечко від річки Південний Буг на пагорбі стоїть проста сільська хата, уквітчана різнокольоровими клумбами та старими липами. (Музей Михайла Михайловича Коцюбинського)

-         Відомий науково-методичний та пам’ятко-охоронний центр східного регіону Поділля. (Вінницький краєзнавчий музей)

-         З 2011 року він служить прикрасою Вінниці, і помилуватися на нього приїжджають гості з усієї України. (Фонтан «ROSHEN»)

-         Побудована за проектом архітектора Г. Артинова, у роки Другої світової війни служила пунктом спостереження за ходом бойових дій на околицях міста. (Водонапірна башта)

5. Наступна станція «Пейзажна».

Вправа «Продовжіть речення»

Продовжіть речення так, щоб утворилися складносурядні речення, які складатимуть невеликий пейзаж.

-         Неподалік чулося дзюрчання води, а …

-         Вже й каштани розквітають навкруги, але …

-         Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна, і …

-         Південний Буг ген-ген в спокійнім мареві дрімає, або …

-         Ніжні зорі, білі, непрозорі, спадали з неба, однак …

6. Станція «Вінниця у майбутньому».

Вправа «Творче конструювання»

Складіть речення про майбутнє Вінниці, використовуючи схеми, визначте змістові відношення між частинами складносурядного речення.

                                                                      1.      [ ] , і [ ].

                                                                      2.      [ ] – і [ ].

                                                                      3.      [ ] , проте [ ].

                                                                      4.      То [ ] , то [ ].

 VI. Підсумок уроку

Метод «Незакінчене речення»

Продовжіть речення

-         На сьогоднішньому уроці я…

-         Найважче мені було…

-         Мені сподобалося…

-         Я хотіла б…

  VII. Оцінювання учнів

VIII. Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру «Моє рідне місто», використовуючи складносурядні речення.

2. 3. Урок №3. «Народна мудрість» ( Розділові знаки між частинами

складносурядного речення)

Тема: Розділові знаки між частинами складносурядного речення

Мета: навчити учнів правильно ставити розділові знаки між частинами складносурядного речення й обґрунтовувати їх; розвивати вміння знаходити й виправляти пунктуаційні помилки на вивчені правила; розвивати творчі вміння й навички будувати складносурядні речення; виховувати в учнів любов до мудрого слова.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми та методи роботи: «Ажурна пилка», «Мозковий штурм», робота в парах.

Обладнання:  картки, підручники, презентація до уроку.

Хід уроку

Око бачить далеко, а розум - ще далі.

Українське народне прислів’я

І. Організація класу.

Емоційне налаштування на урок (складання формули уроку)

- Складіть формулу своєї майбутньої роботи на уроці, використовуючи умовні позначення всіх якостей, що необхідні для плідної роботи. Поясніть записану формулу.

Наприклад, (у+о)+(в+с)+р=з, де у - увага, о - організованість, в - взаємодопомога, с - спілкування, р - робота, з – знання.

II. Повідомлення теми й мети уроку.

Сьогодні ми вивчатимемо тему «Розділові знаки між частинами складносурядного речення».

Мета нашого уроку - навчитися правильно ставити розділові знаки між частинами складносурядного речення й обґрунтовувати їх; розвивати вміння знаходити й виправляти пунктуаційні помилки на вивчені правила; розвивати творчі вміння й навички будувати складносурядні речення; виховувати в собі любов до мудрого слова.

Про народну мудрість, яка поживляє знання сучасників, і піде сьогодні мова, розглядаючи тексти і речення відповідної тематики. Ці матеріали допоможуть вам засвоїти знання з теми «Розділові знаки між частинами складносурядного речення».

 III. Актуалізація опорних знань.

Метод «Мозковий штурм»

1.     Який розділ науки про мову називається синтаксисом? (Синтаксисом називається розділ науки про мову, який вивчає будову та значення словосполучень і речень)

2. Який розділ науки про мову називається пунктуацією? (Сукупність правил про вживання розділових знаків називається пунктуацією)

3. Що називається реченням? (Речення — найменша одиниця мовного спілкування та вираження думки. Речення формує, виражає й передає відносно закінчену думку про явища дійсності)

 4. Які бувають речення за будовою? (За будовою речення бувають прості і складні)

 5. До якого виду речень належить епіграф до нашого уроку? (Складносурядне речення)

   6. Які змістові відношення між частинами цього складносурядне речення? (Протиставлення)

IV. Вивчення нового матеріалу

Метод «Ажурна пилка»

Робота з підручником, с. 63

Формуються 4 групи, кожна з яких розглядає один із блок-питань, що є складовою частиною теми уроку і містять правило, відповідні приклади за цим блоком. Шляхом аналізу пропонованих речень доводиться подане правило, після чого учні формують нові групи так, щоб у кожній новоствореній групі були представники з кожної попередньої групи. У цих групах учасники по черзі відтворюють і пояснюють матеріал, опрацьований у попередніх групах, для всіх інших членів групи, а також упевнюються, що всі учасники групи зрозуміли правило, у разі потреби створюють свої речення для демонстрації правила, пересвідчуються, що всі члени групи можуть дати відповіді на поставлені питання.

V. Закріплення вивченого.

1. Пояснювальний диктант.

Пояснити смислові зв’язки та розділові знаки між частинами речення, накреслити схеми речень.

1. Чимось зарадиш людині – і на душі легше.

2. Слово – срібло, а мовчання – золото.

3. Насміхався кулик з болота, й сам туди заліз.

2. Конструктивна вправа

Подані речення на екрані правильно поєднати в пари, пояснити зміст прислів’їв (колективна усна робота).

1. Людей питай,                 а)  і сам по мудрішаєш.

2. Розумний любить учиться       б) а друг старий.

3. Учи другого                  в) а свій розум май.

4. Краса до вінця                г) а розум до кінця.

5. Кожух ліпше новий            д) а дурний любить іншого вчити.

3. Вправа «Скринька народної мудрості»

Продовжіть прислів’я, поясніть розділові знаки та зміст речень.

1. Учи другого – і… (сам помудрішаєш).                    

2.Скільки вовка не годуй, а… (він у ліс дивиться).            

3. Слухай тисячу разів, а... (говори один раз).

4. Бджола жалить жалом, а.... (людина словом).

    5. Слово до слова – і.... (зложиться мова).

     6. Розумний любить учиться, а дурний...(любить іншого вчити).

          7. Кожух ліпше новий, а друг...(старий).

4. Вибірковий диктант

Прочитайте текст, випишіть складносурядне речення, зробіть синтаксичний розбір.

Століттями мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо поетичністю, адже вона виражає наші емоції та найінтимніші почуття. Поетичність жила в слові, і слово було немислиме без неї. Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, народної пісні і казки, той засуджує себе на душевну злиден­ність, на бездуховність.

5. Робота в парах

Виконати тести

Визначте, який розділовий знак ставиться між частинами ССР

А)  ,       Б)           В) -       Г) ;

1. Річка широка та глибока, а вода синя та чиста і котиться вона виблискуючи та шумуючи .

2. Сичі в гаю перекликались та ясен раз у раз скрипів. 

3. Дощ пройшов і Київ         зеленіє.

4. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.

(Учні обмінюються зошитами і перевіряють роботу)

Відповідь: 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б.

V. Підсумок уроку.

- Які розділові знаки ставляться в складносурядному реченні?

 - Сформулюйте правила, коли в складносурядному реченні ставиться кома, крапка з комою, тире.

VI. Оцінювання учнів.

VIII. Домашнє завдання.

1.     Вправа 99.

2.     Виписати чотири прислів’я, що належать до складносурядних речень, зробити синтаксичний розбір двох виписаних речень.

2.4. Урок №4. «Рушникове розкрилля» (Узагальнення знань з теми «Складносурядне речення»)

Тема: Узагальнення знань з теми «Складносурядне речення»

Мета: узагальнити й систематизувати вивчений матеріал про складносурядні речення, удосконалити пунктуаційні навички, уміння аналізувати, систематизувати, доводити й обґрунтовувати; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати пізнавальні завдання; виховувати шанобливе ставлення до українських символів, до народної культури.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

Форми та методи роботи: робота в групах, «Мікрофон», «Очікування», «Гронування».

Обладнання: картки, презентація до уроку, відеопрезентація.

Хід уроку

Окрасою родини є діти, а окрасою хати є рушник.

Українське прислів’я

І. Організація класу.

 Емоційне налаштування на урок

У народі кажуть: вишиванки ніби райдуги-співанки. Подивіться на веселкову гаму кольорів, якими вишиті ці рушники. Якби вам запропонували вишивати, який колір ви б обрали для сьогоднішнього уроку (ДОДАТОК 6).

Червоний – у вас багато енергії.

Зелений – ви хочете досягнути високих результатів.

Жовтий – ви оптимістично налаштовані на працю.

Синій – ви врівноважено виконуватимете всі завдання.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Інтерактивна вправа «Очікування»

-         Чого кожен з вас очікує від уроку?

Я очікую, що …( Я очікую, що на уроці буде цікаво; дізнаюсь про щось корисне, важливе; будемо працювати в групах, парах)

Цей урок навчить мене … (Цей урок навчить мене робити висновки, складати розповіді, висловлювати своє ставлення до почутого… )

-         Я теж хочу висловити свої очікування щодо уроку: ви повинні узагальнити й систематизувати вивчений матеріал про складносурядні речення; удосконалити пунктуаційні навички, уміння аналізувати, систематизувати, доводити й обґрунтовувати; уміти використовувати складносурядні речення в усному й писемному мовленні.

На сьогоднішньому уроці ви працюватимете в групах.

І група – «Мереживо»

ІІ група – «Райдуга»

ІІІ група –«Візерунок»

Кожна група вишиватиме рушник, а кількість мережок залежить від правильності виконаних завдань з теми «Складносурядне речення».

- Прочитайте епіграф до нашого уроку.

- До якого виду речень за будовою він належить?

- Як ви розумієте зміст цього українського прислів’я?

Вишитий рушник – це символ України. Бо не було жодної оселі, де б на стіні не красувалися вишиті рушники. Люди вірили, що рушники служать оберегом домівки, тому їх розміщували над вікнами і дверима, прикрашали ним образи, клали на нього хліб і ним хліб накривали.

Отож починаємо майстерно вишивати білі полотна, які прикріплені на дошці.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

1. «Гронування»

- До записаної на кольоровій смужці теми підберіть ті поняття і терміни, що пов’язані з нею. За опорною схемою розкрийте тему.

І група – «Складносурядне речення».

ІІ група – «Змістові відношення між частинами складносурядного речення».

ІІІ група – «Розділові знаки в складносурядному реченні».

2. «Пунктуаційний аукціон»

Перепишіть речення, розставте розділові знаки, поясніть їх. Визначте змістові відношення між частинами речення.

І група

1. На заручинах доходили до згоди – і рушники дарували старостам.

2. Вишивають в Україні на білому тлі найчастіше червоними і чорними нитками, але можна зустріти і жовто-голубі орнаменти. 

ІІ група

1. Жовтий колір на рушнику - символ золотих ланів, а блакитний - синього неба.

2. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей, й без нього не обходиться жодна урочиста подія в родинному чи громадському житті.

ІІІ група

1.  Рушники мали оберігати житло від злих сил, а людину вони захищали від негараздів.

2.  Український рушник можна порівняти з народною піснею, вишиванкою і писанкою, і разом з ними він є невмирущим символом України.

3.   «Відшукай речення»

Випишіть з тексту складносурядне речення, зробіть синтаксичний розбір.

І група

Для весілля знадобиться обов'язково п'ять рушників - під коровай, для ікон, для прев'язування рук молодим та під ноги під час вінчання.

З давніх-давен мати вчила донечку рукоділлю, а у три роки з нею проводили невеликий ритуал. Батько підводив малу до яблуні, як символ материнської любові, і легенько колов голочкою дитячі долоньки. Просив в Бога благословення, щоб дитина ніколи не вкололася при вишиванні. З того часу дитина не розставалася з тією голкою все життя.

ІІ група

Дівчина на своє весілля має вишити рушники своїми руками. В цей час вона мріє про щасливе майбутнє, щире та вірне кохання. І оту всю добру позитивну енергетику вона вкладе у кожну ниточку, у кожний слідочок. Не варто купувати весільний рушник. Ми ж не знаємо, з якими помислами людина вишивала його. Може, в людини велике горе і вона з нужди зі слізьми вишила і продала. Все, що вона думала, те і зашила у рушник. І та доля передасться молодій парі.

ІІІ група

Полотно для вишивки беруть ткане, не зарублене по боках, не зшите з двох частин. Сім'я має бути єдиним цілим, а життєва дорога не повинна перерізатися. Рубців не має бути ніде. Вони вказують на сварку подружжя чи на проблеми їхнього здоров'я. Нашитою мережкою рубці не прикрашають. Її виторочують з самого полотна. Рушник вишивають з двох сторін червоними та чорними нитками. Центр залишають білим. То Боже місце. Стаючи на рушник, молоді отримують благословення згори на їхнє дерево роду на полотні та світле життя.

4. «Знайди помилку сусіда»

  Учням пропонується текст, у якому потрібно вставити пропущені розділові знаки, підкреслити складносурядні речення. Після виконання роботи групи обмінюються картками та роблять взаємоперевірку за зразком на дошці.  

Текст  

  Рушник — декоративна тканина з вишиваними або тканими орнаментами, а в українських народних обрядах — символ злагоди, краси, оберіг.

 Не було, здається, жодної в Україні оселі, котрої не прикрашали б рушниками. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, а й він був обличчям оселі й господині. Вишитий рушник створював настрій, був взірцем людської працьовитості.

5. Конструктивна вправа

Складіть речення про український рушник за поданими схемами.

1.                [ ] , і [ ].

2.                [ ] – і [ ].

3.                [ ] і [ ].

6. Творча вправа

   Я вважаю, що на сьогоднішньому уроці доречно згадати твір А. Малишка «Пісня про рушник», оскільки ця пісня бентежить, хвилює кожного. І ще тому, що вона проста, задушевна, що в ній знаходимо картини й образи, знайомі з народних пісень. І рушник вишиваний, і дорога далека, і щастя-доля, і зелені луги — усе це взято із щедрого арсеналу народної творчості, перетоплене в серці поета, збагачене його власними образами (щебетання дібров, солов’їні гаї, незрадлива усмішка) і тому привертає нашу увагу, бентежить, радує, сповнює передчуттям далеких доріг і безмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.

 Переглянувши відеопрезентацію до пісні А. Малишка «Рушничок», напишіть міні-твір «Рушник та Україна» (5-6 речень). Використайте складносурядне речення.

V. Підсумок уроку.

Сьогоднішня ваша робота на уроці – це виконані вправи з теми «Складносурядне речення», які допомогли вам вишити такі барвисті рушники. Вони є своєрідним оберегом знань з вивченої теми.

Метод «Мікрофон»

- Чи справдилися ваші очікування?

- Які вправи були цікавими?

- Який матеріал ви хотіли б повторити на наступних уроках?

- Що ви взяли з уроку для життя?

VI. Оцінювання учнів.

VIII. Домашнє завдання.

  «Темна мережка»

  Учні отримують домашнє завдання в конвертах із темною мережкою.

1. Скомпонувати слайд-замальовку «Рушникове розкрилля», використовуючи складносурядні речення.

2. Написати міні-твір «Український рушник у моїй родині», використавши складносурядні речення.

3.  Скласти діалог, який пов'язаний з епіграфом уроку ( Окрасою родини є діти, а окрасою хати є рушник). Використати складносурядні речення.

РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

3.1. Урок-конференція. Соціально-побутова драма Івана Котляревського «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії, її тривале сценічне життя

Тема: Соціально-побутова драма Івана Котляревського «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії, її тривале сценічне життя.

Мета:  ознайомити учнів з першим драматичним твором нової української  літератури, охарактеризувати його композицію, сюжет; розвивати ораторські здібності, логічне мислення, пам’ять, спостережливість, вміння робити висновки, узагальнювати; виховувати інтерес до культурних надбань народу.

Тип уроку: урок-конференція.

Форми та методи уроку: робота в групах, «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Незакінчене речення».

Обладнання: підручник, різні видання п’єси та ілюстративний матеріал до неї, портрет письменника, таблиця «Новаторство І. Котляревського в жанрі драми», відеозапис уривка з фільму «Наталка Полтавка», презентація.

Хід уроку

І де сміявсь Іван Петрович, — Тарас Григорович повстав.

                                                                      М. Рильський

І. Організація класу.

Емоційне налаштування на урок

Налаштуватись на серйозну та продуктивну  роботу нам допоможе аутотренінг, який ми не раз використовували на уроках.

Я – старшокласник.

Я – особистість творча.

Я думаю, аналізую, висловлюю свої судження.

Я хочу знати.

Я поважаю себе і свого вчителя.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

- Сьогодні ми проведемо урок-конференцію з теми «Соціально-побутова драма Івана Котляревського «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії, її тривале сценічне життя». Доповідатимуть представники таких груп: «Літературознавці», «Теоретики», «Психологи», «Драматурги», «Дослідники».

- Ознайомтеся з планом роботи на уроці-конференції.

                    План

1. Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії. (Доповідь групи «Літературознавці»)                    2. Композиція твору. (Доповідь групи «Теоретики»)

3. Використання пісні митцем для змалювання характерів персонажів. (Доповідь групи «Психологи»)

4. Довготривале сценічне життя п’єси. (Доповідь групи «Драматурги»)

5. Значення творчості І. Котляревського. (Доповідь групи «Дослідники»)

III. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Виступ доповідача  групи «Літературознавці».

У 1838 р. в «Украинском сборнике» І. Срезневського був вперше надрукований твір «Наталка Полтавка», автором якого є класик нової української літератури періоду її становлення, поет, драматург, театральний і громадський діяч І. Котляревський. П’єса захопила всіх справжніми почуттями, правдивістю, близькістю до народу, реалістичністю. Майже два століття драма не друкувалася, а поширювалась у рукописному варіанті. Сучасного читача твір приваблює також і виховує у нього людяність, чистоту почуттів, вселяє віру в можливість кращого життя, додає оптимізму, возвеличує щоденну працю та щире серце.

П’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка»  була новим словом, першим драматичним твором в українській літературі, яку одразу ж оцінили театральні діячі, а М. Лисенко написав до неї музику. Видатний український драматург, актор І. Карпенко-Карий назвав її «зразком народної поезії в драматичній формі».

Сюжет заснований на справжніх життєвих подіях, образи І. Котляревський змальовує правдиво, реалістично. У творі возний намагається примусити просту селянську дівчину вийти за нього заміж, але героїня Наталка любить тільки Петра, вірно чекає, долає всі труднощі на своєму шляху до одруження з ним. Такий сюжет ми можемо зустріти в інтермедіях та вертепних драмах.

Герої твору вперше є представниками простого народу, а їх дії і вчинки утверджують гуманістичні засади життя. Твір возвеличує почуття національної гідності, духовності, прекрасну душу народу.

 «Ланцюжок»

Завдання для учнів: виписати ключові слова доповіді.

Орієнтовні записи

«Украинский сборник» І. Срезневського  → «Наталка Полтавка» → рукописний варіант → М . Лисенко → сюжет

2. Виступ доповідача групи «Теоретики»

Основним джерелом написання твору стало життя українського народу, фольклор. У п’єсі вдало поєднано драматичні, трагічні та комічні ситуації. Можна чітко виділити дві сюжетні лінії: кохання Наталки та Петра; сватання до Наталки возного. Також спостерігається поділ персонажів на позитивних (Терпелиха, Микола, Наталка, Петро) і негативних (возний Тетерваковський, виборний Макогоненко). Жанр твору І. Котляревський визначив як «оперета малороссійская».

Тема - показ життя сільської бідноти.

Ідея – втілення ідеалу української жінки, оспівування й утвердження громадянської та особистої моралі; викриття і засудження аморальної панівної верхівки.

 Події у творі відбуваються в полтавському селі. Із лаконічних ремарок першої дії дізнаємося про місце подій, знайомимося з головною героїнею Наталкою. Зав’язкою є момент, коли возний має намір одружитися з Наталкою, а виборний Макогоненко хоче йому допомогти. Благословення матері і дозвіл на одруження з Петром становлять розв’язку .

Доречно у сюжет вплітаються пісні, яких у «Наталці Полтавці» є 22. Деякі з них написані І. Котляревським.

«Композиційне доповнення»

Завдання для учнів: доповнити дані таблиці.

Тема
Ідея
Жанр	«оперета малороссійская»
Зав’язка
Розвиток дії	посередництво виборного; зустріч Миколи та Петра, що повернувся із заробітків; побачення Наталки та Петра...
Кульмінація	категорична відмова Наталки стати дружиною возного
Розв’язка

3. Виступ доповідача групи «Психологи».

Велику роль у композиції твору відіграє пісня, яка додає емоційності, колориту, зближує актора і глядача, допомагає розкрити ідейний зміст, внутрішній світ персонажів. У п’єсі співають усі дійові особи: Наталка, Петро, Микола, Терпелиха, возний, виборний… Вони є органічним продовженням монологів, діалогів, сприяють створенню психологічно напруженого сюжету.

Найбільше увиразнюють пісні образ Наталки, у них звучить туга героїні за коханим, перспектива життя з нелюбом, сподівання й надії на краще майбутнє, глибина страждань, наполегливість у боротьбі за своє щастя. А ще  з них ми розуміємо, що дівчина роботяща, добра, вперта, працьовита; тут виливаються її думки, почуття, біль…

Сум, розповідь про тяжке життя, страждання, нарікання на долю, боязнь втратити кохану людину - це тема пісень Петра, де герой є м’яким, добрим, але, на відміну від Наталки, не пробує боротись за своє щастя. Також скривдженим долею зображено образ Миколи. З пісенних рядків парубок постає незалежним, готовим прийти на допомогу, жартівливим. На перший погляд, смішними є пісні возного, але завдяки комічним ситуаціям, І. Котляревський змальовує нам хитрого, лукавого чиновника. Найкраще характеризує  Тетерваковського та тогочасне суспільство пісня, написана

Г. Сковородою «Всякому місту звичай і права».

Прослуховування пісні «Віють вітри, віють буйні»

Завдання для учнів: доповнити схеми, вказавши, як наведені пісні характеризують героїню.

                               Наталка

            ↓                                                          ↓                            

«Віють вітри, віють буйні»       «Ой мати, мати! Серце не вважає»    

            ↓                                        

Передає смуток; звучить

туга за коханим.

4. Виступ доповідача групи «Драматурги».

Восени 1819 року за спеціальним розпорядженням князя Рєпніна на театральних підмостках Полтави з’явилась «Наталка Полтавка», і з того часу не полишала театрального життя. Першою роль головної героїні виконувала співачка і танцюристка Катерина Нальотова, а роль виборного Макогоненка - видатний російський актор Михайло Щепкін. Одразу ж склався чудовий акторський ансамбль переважно із представників харківської трупи. Щоб поставити виставу вдруге, потрібен був знову дозвіл, якого не давали. Тому довелося вдатися митцям до маленьких хитрощів.

М. Щепкін, який забажав на свій бенефіс поставити виставу, за підказкою Квітки-Основ’яненка, оголосив про хворобу актора й попросив дозволу зіграти «Наталку Полтавку».

Свій дебют на українській сцені з «Наталки Полтавки» почала Марія Заньковецька.

І. Карпенко – Карий говорив, що «чаруюча краса «Наталки Полтавки» полягає в надзвичайній простоті, в правді і, найголовніше, в любові до свого народу, в любові, котра з серця Котляревського перейшла у його твір».

Постановки твору відбулись також у театрах Петербурга, Москви, Кишинева, Чернігова, Мінська, Варшави, Вільнюса… Не покидає сцени п’єса і сьогодні. Неодноразово здійснювалась екранізація твору.

Перегляд уривка кіно

5. Виступ доповідача групи «Дослідники».

«Наталка Полтавка» започаткувала нову українську драматургію і стала першою соціально-побутовою драмою з селянського життя у європейській літературі.

Завдяки І. Котляревському зароджується перший професійний театр.

Засновник нової української літературної мови.

Порушив у творах нові теми.

У 1838 році Т. Шевченко написав вірш «На вічну пам’ять Котляревському», де підкреслив, що завдяки І. Котляревському «занедбане і закинуте  під сільську стріху слово, мов фенікс з попелу, воскресло знову… і голосно залунало по широких світах» із його творів.

 «Мозковий штурм»

Прочитайте епіграф до уроку-конференції. Поміркуйте і скажіть, чи немає в словах Максима Рильського відповіді на запитання:

-         У чому причина її тривалого сценічного життя?

-         Яке значення має творчість І. П. Котляревського?

 «Незакінчене речення»

- Вперше був надрукований твір «Наталка Полтавка» у…

- І. Карпенко-Карий оцінив п’єсу так…

- Написати «малоросійську оперету» спонукало І. Котляревського…

- Образ виборного Макогоненка було створено для…

- Т. Шевченко високо оцінив значимість  І. Котляревського для української культури у поезії…

IV. Підсумок уроку

 «Мікрофон»

На мою думку, популярність п’єси «Наталка Полтавка» можна пояснити... 

Я відкрила (відкрив) для себе... 

Мені запам’яталося... 

V. Оцінювання учнів.

VI. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника, зіставити з почутим на уроці.

2. Виписати цитати до характеристики образів Наталки, Петра, Миколи.

3.2. Урок-портрет. Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя. Микола і Петро

Тема: Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя. Микола і Петро

Мета: розкрити зовнішню та внутрішню красу образу Наталки; виробляти вміння й навички характеризувати образи, аналізувати внутрішній світ героїв; удосконалювати вміння працювати з текстом, формулювати власні думки щодо даної проблеми, робити висновки; розвивати критичне мислення та креативність; виховувати почуття гідності, людяності, уміння любити, любов та повагу до батьків.

Тип уроку: урок-портрет

Форми та методи уроку: робота в парах, «Асоціативний диктант», сенкан, «Діаграма Венна», «ПРЕС», «Мікрофон».

Обладнання: портрет, презентація, аудіозапис пісні ге­роїні п'єси, ілюстрації до змісту твору, підруч­ник, текст твору.

«Наталка Полтавка» - світла, незаймана квітка народної поезії.

І. Карпенко-Карий

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Емоційне налаштування на урок

- Ви любите музику?

- Чи уявляєте своє життя без неї?

- Як впливає музика на вас?

- Прослухайте пісню «А я дівчина Наталка».

- Який настрій створила ця пісня?

- Спробуйте визначити, прокоментувати його.

ІІ. Визначення теми та мети уроку.

 Сьогодні ми продовжуємо працювати над перлиною української класики – п’єсою «Наталка Полтавка».

 Прочитайте епіграф до нашого уроку. Доведіть думку Івана Карпенка-Карого.

Тема уроку: Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя. Микола і Петро

(Учні записують у зошит число та тему уроку).

«Очікування»

- Які ваші очікування від уроку?

- Що нового ви хочете дізнатися, що з’ясувати для себе?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 – На минулому уроці ми познайомились із шедевром української літератури - п’єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка». А зараз перевіримо, як ви засвоїли матеріал.

 Бліц-опитування

1. «Золото не дівка!.. Крім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, - яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить» - говорить про Наталку… (виборний).

2. Прізвище возного… (Тетерваковський).

3. Прізвище виборного… (Макогоненко).

4. Матір Наталки звали… (Горпиною Терпилихою).

5. У мові Наталки часто зустрічаються… (прислів’я і приказки).

6. Пісню «Ой під вишнею, під черешнею» співає… (виборний).

7. В основу пісні возного «Всякому городу – нрав і права» був покладений вірш… (Григорія Сковороди).

8. Скільки років Наталка і Петро були в розлуці… (4 роки).

9. Возний і виборний будують своє щастя на… (брехні, підкупах, використанні влади у власних інтересах).

10. П’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» починається піснею …, яку співає… («Віють вітри, віють буйні», Наталка).

11. І. Котляревський визначив жанр твору «Наталка Полтавка» як… (малоросійська  опера). Чому?

12. Хто й коли написав оперу на текст славетної п’єси? (1890р.,

М. Лисенко).

13. Коли і де вперше була поставлена «Наталка Полтавка»? За участю якого актора? (1819 р. у Полтаві. М. Щепкін).

14. Яка тема п’єси?

(Зображення побутових суперечностей українського села; кохання молодих людей, на шляху до одруження яких стоїть соціальна та майнова нерівність).

15. Конфлікт п’єси?

(Соціальні перешкоди на шляху одруження закоханих, майнова нерівність).            

16. У чому народність п’єси, на вашу думку?

   (Перший драматичний твір, написаний живою українською мовою; в п’єсі звучить багато народних пісень; мова дійових осіб насичена прислів’ями та приказками; яскраво відтворено народні обряди; твір став візитною карткою всіх професійних театрів…)

 ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Бесіда, робота з підручником.

То хто ж така Наталка?

Головна героїня однойменної п’єси, дочка Горпини Терпилихи, бідна дівчина, яка кохає Петра, 4 роки вірно жде його із заробітків. Вона не кріпачка, вільна, живе з матір’ю, шиттям заробляє собі і матері на життя.

Що свідчить про розум дівчини?

Уже під час першої зустрічі з возним бачимо, що Наталка розумна, пряма, чесна, відверта. Вона вміло і вправно відхиляє всі «поползновенія» возного, його замахи на її волю. Вона дає зрозуміти возному, що залицяння пана зовсім не роблять честі бідній дівчині. І робить це з почуттям власної гідності, моральної вищості над возним. Вона не шукає матерiального достатку, навпаки, радіє, що тепер стала рівнею бідному Петрові. На її думку, в заможного чоловіка бiдна жiнка "буде гiрше наймички, буде кріпачкою".   

Яким вбачає для себе Наталка майбутнє родинне життя?

«Жити люб’язно і дружно, бути вірним до смерті і помагати один одному». Її не страшить тяжка праця, бідність, аби весь вік жити з коханим.

Через що, на думку Полтавки, соціальна нерівність є суттєвою перешкодою для подружнього життя?

Розумна, вільнолюбна, з твердими поглядами на життя, вона добре усвідомлює, що багатий пан не може бути їй, простій людині, справжнім, щирим другом, що він не шануватиме її, буде дивитися з презирством, обходитися з неповагою, перетворить її на наймичку, кріпачку. Одруження з возним для Наталки – поневолення, а одруження з Петром – вільність.

Якщо Наталка вірна Петрові, то чому вона віддає рушники возному? Яка боротьба проходить у її душі? Який епізод п’єси виправдовує її перед Петром? (Дія І, ява ІV) – розмова з Терпилихою. (Зачитати)

«Золото - не дівка!... - розповідає про неї виборний. - Окрім того, що
красива, розумна, моторна i до всякого діла дотепна, - яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всiх старших вiд себе; яка трудяща, яка рукодiльниця; себе i матір свою на свiтi держить».

Героїня весь час вагається між дочірнім обов’язком і пориваннями серця. Її душевна стійкість зазнає випробувань:«Я давно вже поклялась і тепер клянусь, що, окрім Петра, ні з ким не буду». І тут же за наполяганнями матері і з жалості до неї погоджується вийти «за першого жениха», їй «угодного». Розмова з матір’ю переконує, що Наталка здатна до глибокої критичної оцiнки людей, а власнi вчинки доводять, що її слова не якась вiдсторонена вiд життя теорiя - Наталка i дiє так, як мислить: помiрковано, але рiшуче.

  «Мамо, мамо! Для тебе все стерплю, для тебе все зроблю, і коли мені Бог поможе  осушити сльози твої, то я найщасливіша буду на світі…»  Ми бачимо: перемагає дочірній обов’язок. (Дія І, ява VІ) – зачитати.  

Після розмови з виборним і матір’ю, коли Наталка залишається сама, про що вона просить Бога? Як це характеризує її?

Як чесну людину, вона не вміє лицемірити, кривити душею; якщо вона покорилася, то мусить дотримати слова, даного матері, а оскільки любить Петра, то і просить Бога вигнати цю любов з її серця. «Боже, коли уже воля твоя єсть, щоб я була за возним, то вижени любов до Петра із мого серця і наверни душу мою до возного, а без сього чуда я пропаду навіки…»

Як же змінюється поведінка Наталки, коли вона дізнається, що її Петро повернувся?

Дівчина стає сильною, рішучою, готовою боротися за своє щастя, навіть на відміну від Петра, який здається:«Я вам ні в чім не помішаю, кінчайте те, що начали». «Наталко, покорися своїй долі, послухай матері, полюби пана возного і забудь мене навіки!» Котляревський підкреслює й інші дуже важливі риси характеру Наталки: хоробрість, енергійність i наполегливість у боротьбі за своє щастя, її усвідомлення власної гідності.

 Чому у боротьбі проти звичаїв свого середовища героїня виявилася переможницею?

Під тиском матері і обставин Наталка змушена була відступити від своїх позицій, але поява Петра, що свідчило про його вірність, зміцнює душевні сили й волю Наталки, знову надихає її на боротьбу. Навіть тоді, коли не тільки мати проти неї, а й сам Петро відступається, вона мусить захищати права не тільки на власне щастя, а й на щастя коханої людини. Вона не складає зброї, рішуче і сміливо виступає проти наділених владою супротивників, проти волі матері, ламає «узаконений порядок».

Як про неї говорять герої драми?

-         Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже го­дини».

-         Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху до­чкою. Крім того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукоділь­ниця; себе і матір свою на світі держить».

-         Терпилиха про дочку: «...вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж».

-         Виборний про Наталку: «...всі матері приміром ставлять її своїм дочкам».

     «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулася, но і другого піддержує».

2. Асоціативний диктант

- Випишіть із ряду слів ті, які асоціюються у вас із образом Наталки.

Здатність до сильних почуттів, пиха, вірність, покірність, хитрість, нерозважливість, працьовитість, кмітливість, щирість, слабкість, рішучість, розум, любов до розкошів, вразливість, сила духу, добросердя, любов до матері і пошана до старших, песимізм. (виписують  у зошит)

-         Доведіть, що Наталці притаманні саме такі риси.

-         Наталка пишається тим, що вона – «чесного роду»; вміє кохати, але притримується думки, що спокій матері, її шанування – це святе; заради цього можна й на самопожертву піти; хоча в душі сподівається: до цього не дійде. Побачивши поряд реальне щастя з Петром, Наталка «бунтує» проти несправедливості щодо неї, її кохання й просто людської гідності.

3. Діаграма Венна

- Запишіть ключові слова, які характеризують Наталку і сучасних дівчат.
Укажіть спільні риси.

         Наталка                              Сучасна дівчина

 

- Яким же ми побачили Петра, чоловіка, поява якого штовхає героїню до протистояння з усім «світом»?

4. Робота в парах

-У п’єсі є ще один персонаж, який допомагає Наталці та Петрові вибороти щастя. Це – Микола. Зробіть порівняльну характеристику цих героїв. Визначте спільні та відмінні риси Петра і Миколи.

Петро	Спільні риси	Микола
Коханий Наталки, працьовитий, добрий, покірний, здатний на самопожертву, спокійний, витривалий, розсудливий, ніжний, захоплюється прекрасним, нерішучий, мова спокійна, лагідна, насичена пестливою лексикою.	Сироти, бурлаки, цінують дружбу, розумні, волелюбні, працьовиті, співчутливі, чесні, відверті.	Далекий родич Терпилихи, письменний, енергійний, здатний до боротьби, бадьорий, дотепний, життєрадісний, весельчак, співун, оптиміст, винахідник, мова насичена дотепним народним гумором, прислів’ями, приказками.

5. Творча вправа

 Складіть сенкани: Наталка, Петро, Микола.

6. Метод «ПРЕС»

 – Уявіть, що до вас підійшов кореспондент і попросив дати інтерв’ю. Висловіть свою думку, поясніть, чому ви так вважаєте, наведіть аргументи, підсумуйте сказане. (Питання на екрані)

 – Чи може Наталка бути ідеалом сучасної української дівчини?

 – Любов возного – почуття щире чи корисливе?

V. Підсумок уроку.

 1. Слово вчителя.

  – Наталка – перший правдивий образ дівчини в українській літературі, який багато років причаровував і причаровує людей пошаною до матері, до старших, своєю працелюбністю, дівочою чистотою, скромністю, відданістю великому коханню.

Образ Наталки – гімн великому коханню, і цей образ буде приваблювати ще не одне покоління. Мені хотілося б побажати нашим дівчатам та юнакам наслідувати це велике чисте почуття.

2. «Мікрофон».

-         Які із ваших очікувань здійснилися?

-         Чого навчив вас сьогоднішній урок?

VI. Оцінювання учнів.

VII. Домашнє завдання (диференційоване).

1. Написати міні-твір «Чи може Наталка бути ідеалом для сучасної української дівчини?».

2. Намалювати портрет Наталки або скласти твір-опис зовнішності дівчини.

  

ВИСНОВКИ

Отже, аналізуючи проблему використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури, я розглянула такі технології, що служать для підвищення пізнавальної і творчої активності учнів, для зацікавлення їх, створення такої атмосфери, яка поліпшує сприймання та закріплення опрацьованого матеріалу. Форми інтерактивного навчання допоможуть учням розвинути певні комунікативні якості, вміння абстрагуватися, аналізувати чи синтезувати інформацію, вирішувати проблемні питання.

 Головне для вчителя-мовника - педагогічно зростати, не боятися застосовувати інновації на своїх уроках, переймати передовий педагогічний досвід, розробляти свої методики в галузі освіти, тому що застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв'язувати проблеми та приймати конкретні рішення. Інтерактивне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь.

Інтерактивні методи дозволяють реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає, і тих, хто навчається, сприяють оздоровленню психологічного клімату на занятті, створенню доброзичливої атмосфери.

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також чимало часу для підготовки як учням, так і педагогу. Тому варто почати з поступового використання цієї моделі, починаючи з окремих елементів, якщо вчитель чи учні з ними незнайомі.

Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання. Але, на мою думку, якими б не були переваги інтерактивного навчання, все ж таки не слід відмовлятися від традиційного навчання. І тільки тоді, коли будуть поєднані традиційні підходи з інноваційними, можна досягти вагомих результатів.