Мій урок

Урок-портрет

Тема: Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя. Микола і Петро

Мета: розкрити зовнішню та внутрішню красу образу Наталки; виробляти вміння й навички характеризувати образи, аналізувати внутрішній світ героїв; удосконалювати вміння працювати з текстом, формулювати власні думки щодо даної проблеми, робити висновки; розвивати критичне мислення та креативність; виховувати почуття гідності, людяності, уміння любити, любов та повагу до батьків.

Тип уроку: урок-портрет

Форми та методи уроку: робота в парах, «Асоціативний диктант», сенкан, «Діаграма Венна», «ПРЕС», «Мікрофон».

Обладнання: портрет, презентація, аудіозапис пісні ге­роїні п'єси, ілюстрації до змісту твору, підруч­ник, текст твору.

«Наталка Полтавка» - світла, незаймана квітка народної поезії.

І. Карпенко-Карий

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Емоційне налаштування на урок

- Ви любите музику?

- Чи уявляєте своє життя без неї?

- Як впливає музика на вас?

- Прослухайте пісню «А я дівчина Наталка».

- Який настрій створила ця пісня?

- Спробуйте визначити, прокоментувати його.

ІІ. Визначення теми та мети уроку.

 Сьогодні ми продовжуємо працювати над перлиною української класики – п’єсою «Наталка Полтавка».

 Прочитайте епіграф до нашого уроку. Доведіть думку Івана Карпенка-Карого.

Тема уроку: Наталка як уособлення кращих рис української жінки, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя. Микола і Петро

(Учні записують у зошит число та тему уроку).

«Очікування»

- Які ваші очікування від уроку?

- Що нового ви хочете дізнатися, що з’ясувати для себе?

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 – На минулому уроці ми познайомились із шедевром української літератури - п’єсою І. Котляревського «Наталка Полтавка». А зараз перевіримо, як ви засвоїли матеріал.

 Бліц-опитування

1. «Золото не дівка!.. Крім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, - яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця; себе і матір свою на світі держить» - говорить про Наталку… (виборний).

2. Прізвище возного… (Тетерваковський).

3. Прізвище виборного… (Макогоненко).

4. Матір Наталки звали… (Горпиною Терпилихою).

5. У мові Наталки часто зустрічаються… (прислів’я і приказки).

6. Пісню «Ой під вишнею, під черешнею» співає… (виборний).

7. В основу пісні возного «Всякому городу – нрав і права» був покладений вірш… (Григорія Сковороди).

8. Скільки років Наталка і Петро були в розлуці… (4 роки).

9. Возний і виборний будують своє щастя на… (брехні, підкупах, використанні влади у власних інтересах).

10. П’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» починається піснею …, яку співає… («Віють вітри, віють буйні», Наталка).

11. І. Котляревський визначив жанр твору «Наталка Полтавка» як… (малоросійська  опера). Чому?

12. Хто й коли написав оперу на текст славетної п’єси? (1890р.,

М. Лисенко).

13. Коли і де вперше була поставлена «Наталка Полтавка»? За участю якого актора? (1819 р. у Полтаві. М. Щепкін).

14. Яка тема п’єси?

(Зображення побутових суперечностей українського села; кохання молодих людей, на шляху до одруження яких стоїть соціальна та майнова нерівність).

15. Конфлікт п’єси?

(Соціальні перешкоди на шляху одруження закоханих, майнова нерівність).            

16. У чому народність п’єси, на вашу думку?

   (Перший драматичний твір, написаний живою українською мовою; в п’єсі звучить багато народних пісень; мова дійових осіб насичена прислів’ями та приказками; яскраво відтворено народні обряди; твір став візитною карткою всіх професійних театрів…)

 ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Бесіда, робота з підручником.

То хто ж така Наталка?

Головна героїня однойменної п’єси, дочка Горпини Терпилихи, бідна дівчина, яка кохає Петра, 4 роки вірно жде його із заробітків. Вона не кріпачка, вільна, живе з матір’ю, шиттям заробляє собі і матері на життя.

Що свідчить про розум дівчини?

Уже під час першої зустрічі з возним бачимо, що Наталка розумна, пряма, чесна, відверта. Вона вміло і вправно відхиляє всі «поползновенія» возного, його замахи на її волю. Вона дає зрозуміти возному, що залицяння пана зовсім не роблять честі бідній дівчині. І робить це з почуттям власної гідності, моральної вищості над возним. Вона не шукає матерiального достатку, навпаки, радіє, що тепер стала рівнею бідному Петрові. На її думку, в заможного чоловіка бiдна жiнка "буде гiрше наймички, буде кріпачкою".   

Яким вбачає для себе Наталка майбутнє родинне життя?

«Жити люб’язно і дружно, бути вірним до смерті і помагати один одному». Її не страшить тяжка праця, бідність, аби весь вік жити з коханим.

Через що, на думку Полтавки, соціальна нерівність є суттєвою перешкодою для подружнього життя?

Розумна, вільнолюбна, з твердими поглядами на життя, вона добре усвідомлює, що багатий пан не може бути їй, простій людині, справжнім, щирим другом, що він не шануватиме її, буде дивитися з презирством, обходитися з неповагою, перетворить її на наймичку, кріпачку. Одруження з возним для Наталки – поневолення, а одруження з Петром – вільність.

Якщо Наталка вірна Петрові, то чому вона віддає рушники возному? Яка боротьба проходить у її душі? Який епізод п’єси виправдовує її перед Петром? (Дія І, ява ІV) – розмова з Терпилихою. (Зачитати)

«Золото - не дівка!... - розповідає про неї виборний. - Окрім того, що
красива, розумна, моторна i до всякого діла дотепна, - яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всiх старших вiд себе; яка трудяща, яка рукодiльниця; себе i матір свою на свiтi держить».

Героїня весь час вагається між дочірнім обов’язком і пориваннями серця. Її душевна стійкість зазнає випробувань:«Я давно вже поклялась і тепер клянусь, що, окрім Петра, ні з ким не буду». І тут же за наполяганнями матері і з жалості до неї погоджується вийти «за першого жениха», їй «угодного». Розмова з матір’ю переконує, що Наталка здатна до глибокої критичної оцiнки людей, а власнi вчинки доводять, що її слова не якась вiдсторонена вiд життя теорiя - Наталка i дiє так, як мислить: помiрковано, але рiшуче.

  «Мамо, мамо! Для тебе все стерплю, для тебе все зроблю, і коли мені Бог поможе  осушити сльози твої, то я найщасливіша буду на світі…»  Ми бачимо: перемагає дочірній обов’язок. (Дія І, ява VІ) – зачитати.  

Після розмови з виборним і матір’ю, коли Наталка залишається сама, про що вона просить Бога? Як це характеризує її?

Як чесну людину, вона не вміє лицемірити, кривити душею; якщо вона покорилася, то мусить дотримати слова, даного матері, а оскільки любить Петра, то і просить Бога вигнати цю любов з її серця. «Боже, коли уже воля твоя єсть, щоб я була за возним, то вижени любов до Петра із мого серця і наверни душу мою до возного, а без сього чуда я пропаду навіки…»

Як же змінюється поведінка Наталки, коли вона дізнається, що її Петро повернувся?

Дівчина стає сильною, рішучою, готовою боротися за своє щастя, навіть на відміну від Петра, який здається:«Я вам ні в чім не помішаю, кінчайте те, що начали». «Наталко, покорися своїй долі, послухай матері, полюби пана возного і забудь мене навіки!» Котляревський підкреслює й інші дуже важливі риси характеру Наталки: хоробрість, енергійність i наполегливість у боротьбі за своє щастя, її усвідомлення власної гідності.

 Чому у боротьбі проти звичаїв свого середовища героїня виявилася переможницею?

Під тиском матері і обставин Наталка змушена була відступити від своїх позицій, але поява Петра, що свідчило про його вірність, зміцнює душевні сили й волю Наталки, знову надихає її на боротьбу. Навіть тоді, коли не тільки мати проти неї, а й сам Петро відступається, вона мусить захищати права не тільки на власне щастя, а й на щастя коханої людини. Вона не складає зброї, рішуче і сміливо виступає проти наділених владою супротивників, проти волі матері, ламає «узаконений порядок».

Як про неї говорять герої драми?

-         Возний: «Ти одна заложила єму (серцю) позов на вічнії роки, і душа моя єжечасно волаєть тебе і послі нишпорной даже го­дини».

-         Виборний: «Золото — не дівка! Наградив бог Терпилиху до­чкою. Крім того, що красива, розумна, моторна і для всякого діла дотепна,— яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукоділь­ниця; себе і матір свою на світі держить».

-         Терпилиха про дочку: «...вона добра у мене дитина, вона обіщала для мого покою за первого жениха, аби б добрий, вийти заміж».

-         Виборний про Наталку: «...всі матері приміром ставлять її своїм дочкам».

     «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не тілько не здригнулася, но і другого піддержує».

2. Асоціативний диктант

- Випишіть із ряду слів ті, які асоціюються у вас із образом Наталки.

Здатність до сильних почуттів, пиха, вірність, покірність, хитрість, нерозважливість, працьовитість, кмітливість, щирість, слабкість, рішучість, розум, любов до розкошів, вразливість, сила духу, добросердя, любов до матері і пошана до старших, песимізм. (виписують  у зошит)

-         Доведіть, що Наталці притаманні саме такі риси.

-         Наталка пишається тим, що вона – «чесного роду»; вміє кохати, але притримується думки, що спокій матері, її шанування – це святе; заради цього можна й на самопожертву піти; хоча в душі сподівається: до цього не дійде. Побачивши поряд реальне щастя з Петром, Наталка «бунтує» проти несправедливості щодо неї, її кохання й просто людської гідності.

3. Діаграма Венна

- Запишіть ключові слова, які характеризують Наталку і сучасних дівчат.
Укажіть спільні риси.

         Наталка                              Сучасна дівчина

 

- Яким же ми побачили Петра, чоловіка, поява якого штовхає героїню до протистояння з усім «світом»?

4. Робота в парах

-У п’єсі є ще один персонаж, який допомагає Наталці та Петрові вибороти щастя. Це – Микола. Зробіть порівняльну характеристику цих героїв. Визначте спільні та відмінні риси Петра і Миколи.

Петро	Спільні риси	Микола
Коханий Наталки, працьовитий, добрий, покірний, здатний на самопожертву, спокійний, витривалий, розсудливий, ніжний, захоплюється прекрасним, нерішучий, мова спокійна, лагідна, насичена пестливою лексикою.	Сироти, бурлаки, цінують дружбу, розумні, волелюбні, працьовиті, співчутливі, чесні, відверті.	Далекий родич Терпилихи, письменний, енергійний, здатний до боротьби, бадьорий, дотепний, життєрадісний, весельчак, співун, оптиміст, винахідник, мова насичена дотепним народним гумором, прислів’ями, приказками.

5. Творча вправа

 Складіть сенкани: Наталка, Петро, Микола.

6. Метод «ПРЕС»

 – Уявіть, що до вас підійшов кореспондент і попросив дати інтерв’ю. Висловіть свою думку, поясніть, чому ви так вважаєте, наведіть аргументи, підсумуйте сказане. (Питання на екрані)

 – Чи може Наталка бути ідеалом сучасної української дівчини?

 – Любов возного – почуття щире чи корисливе?

V. Підсумок уроку.

 1. Слово вчителя.

  – Наталка – перший правдивий образ дівчини в українській літературі, який багато років причаровував і причаровує людей пошаною до матері, до старших, своєю працелюбністю, дівочою чистотою, скромністю, відданістю великому коханню.

Образ Наталки – гімн великому коханню, і цей образ буде приваблювати ще не одне покоління. Мені хотілося б побажати нашим дівчатам та юнакам наслідувати це велике чисте почуття.

2. «Мікрофон».

-         Які із ваших очікувань здійснилися?

-         Чого навчив вас сьогоднішній урок?

VI. Оцінювання учнів.

VII. Домашнє завдання (диференційоване).

1. Написати міні-твір «Чи може Наталка бути ідеалом для сучасної української дівчини?».

2. Намалювати портрет Наталки або скласти твір-опис зовнішності дівчини.

Урок-мандрівка в містечко Орфографія

Урок – мандрівка в містечко Орфографія у 5 класі

Тема: Орфографія. Тренувальні вправи (слайд 1)

Мета: повторити, узагальнити й закріпити знання учнів з орфографія; розвивати творче й логічне мислення, зосередженість, зв’язне  мовлення, виховувати любов і пошану до рідного слова.

Тип уроку: закріплення вивченого матеріалу

Форма проведення: урок – мандрівка

Обладнання:  орфографічні словники, таблиця зі схемою маршруту, презентація.

Форми й методи роботи: «Очікування», «Мікрофон», «Мовна дуель», робота в парах.

Хід уроку

                                                                                              Любіть красу своєї мови,

            Звучання слів і запах слів:

                  Це квітка ніжна і чудова,

                  Кохання батьківських степів

                                                  Т.Масенко

І.Організація класу

З’ясування емоційної готовності до уроку  («Побажай мені успіху»). (Слайд 2)

Я бачу, діти,  сьогодні ви схвильовані й веселі,
Гості завітали до нашої оселі.
Весна принесла нам безліч турбот,
А сьогодні у нас  - відкритий урок.

-           Погляньте на свого товариша по парті, посміхніться. Висловіть один одному побажання на сьогоднішній урок (успіху, нових відкриттів, досягнень тощо). Із цих промінчиків добра, що заіскрилися на ваших обличчях, ми і розпочнемо урок.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Тема уроку звучить так: (Слайд 4) «Орфографія. Тренувальні вправи». Запишіть у зошит сьогоднішнє число та тему уроку.

1.     Інтерактивна вправа «Очікування» (Слайд 4)

Чого кожен з вас очікує від уроку?

-         Я очікую, що …( Я очікую, що на уроці буде цікаво; дізнаюсь про щось корисне, важливе)

-         Цей урок навчить мене … (Цей урок навчить мене правильно писати слова з апострофом, робити висновки, складати розповіді, висловлювати своє ставлення до почутого… )

Я теж хочу висловити свої очікування щодо уроку: (Слайд 5).

На сьогоднішньому уроці ви зможете  повторити, узагальнити і закріпити знання з орфографії; розвиватимете творче і логічне мислення, зосередженість, зв’язне  мовлення, виховуватимете любов і пошану до рідного слова.

-            Рідна мова! Скільки в ній чарівних звуків, материнської лагідності і доброти, мудрості земної, закладеної ще нашими предками. Нам же залишилося лише зберігати її та примножувати. (Слайд 6)

                                                                                            Любіть красу своєї мови,

            Звучання слів і запах слів:

                  Це квітка ніжна і чудова,

                  Кохання батьківських степів

Такі поетичні рядки, які є епіграфом до уроку,  вже вкотре нагадують нам, що ми, українці, повинні любити свою мову, шанувати її і, звичайно ж, знати. Тільки ваше бажання, наполегливість, сила волі  дадуть хороші результати.

- Щоб урізноманітнити наш урок, пропоную провести його у формі мандрівки по містечку Орфографія,  де будуть чекати  на вас зустрічі з «героями» вивчених орфограм, з «мешканцями» ваших словників-довідників, будуть зупинки-відпочинки.

- А чи важливо знати напрямок свого маршруту?  (Отож давайте переглянемо його. (Слайд 7)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Голіруч у путь ніхто не вирушає.

Беремо з собою пожитки-знання..

Читаємо подорожні гасла: (Слайд 8)

Пам’ятай правила!

Грамотно пиши!

Висловлюйся зв’язно!

Будь привітним!

-  А що ж вивчає орфографія?  (Відповіді учнів ).

- Назвіть орфограми у словах, що входять до епіграфа уроку?

ІV. Виконання вправ на закріплення матеріалу

Отож розпочинаємо нашу мандрівку.

1. Перша зупинка – брама «Орфограма» (Слайд 9)

Вартові, які охороняють містечко, якось підозріло дивляться на нас, пропонують перше завдання-випробування.

Прочитайте вислів, поясніть зміст, поставте пропущені букви. 

Словом можна вбити і ож…вити, поранити і вилікувати, посіяти тр…вогу й безнадію, ро…сіяти сумнів і засмутити, викл…кати посмішку і сл..озу, над…хнути на працю. (В.Сухомлинський)

    (Учні  списують текст, ставлять пропущені букви, пояснюють зміст вислову ).

2. Подолавши перші перешкоди, ми зразу ж потрапили на Садибу дідусів Еха та Иха (Слайд 10)

     Привітно, щиро і довірливо зустрічають  вони нас. Але ж похрипли бідолашні, бо все змушені нагадувати учням, коли писати Е, а коли И.

     А тут ще отримали листа старенькі від словникових слів, які стурбовані тим, що учні часто помиляються. Щоб їх заспокоїти, ми проведемо «Мовну дуель».

Апельсин, абрикос, апетит, баскетбол, ведмідь,  велосипед, пшениця,  чемпіон, лимон, дистанція, балерина, депутат.

 Ви порадували дідусів Иха та Оха. І ми знову в дорозі.

3. Вітальня «Спрощення» (Слайд 11)

Раптом чується із-за сусідньої огорожі щось схоже на дзижчання чи сичання  (ждн-,-здн-, -стл-,  -стн-). Щоб потрапити у вітальню до хазяїв, потрібно відчинити  двері, а ключем до них будуть слова-винятки із орфограми «Спрощення в групах приголосних». (Шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, зап’ястний).

Робота в парах

 Гостинні люди тут живуть. Вони вирішили пригостити  нас стравами-запитаннями. (Запитання роздаю дітям).

 (Учні відповідають на запитання і записують слова-відповіді в зошити).

1. Папірець-документ, що дає право їздити в міському транспорті безкоштовно.(Проїзний)

2. Людина, яка каже правду.(Чесна)

3. Людина, яка часто посміхається.(Радісна)

4. Людина, яка любить хвалитись.(Хвастлива)

5. Речі протилежні за кольором.(Контрастні)

6. Річ, яка  зроблена гарно і досконало.(Якісна).

7. Графік, що складений на тиждень. (Тижневий)

8.Змагання, які відбулися в області. (Обласні)

4. Наступна зупинка - Господарство Мовчуна. (Слайд 12)

Ми просто не можемо обійти господу хазяїна, який  тихо виспівує:

Я один в сім’ї такий

Кажуть, надто вже м’який,

Хоч мовчун, та не дивак,

В слові я – не зайвий знак.

- Хто цей господар? (М’який знак)

-Чому називає себе Мовчуном?

Хитромудро дивиться він на нас і посміхається. Напевно, добре знає, як легко, не знаючи правил, помилитись в його написанні.

    Давайте напишемо вибірковий диктант, щоб зникла глузлива посмішка з його обличчя.

Вибірковий  диктант

( Із поданих речень виписати слова, в яких пишеться  або не пишеться м’який знак).

1.Більше думай, а менше говори.

2.Ластівки низько літають – дощ обіцяють.

3.Доньчин голос милий мамі.

4.Де тонше, там рветься.

5.Тьмяна нічка наступає, різьбяр в хату поспішає.

- Пройшли ми чималий шлях,  потрібно перепочити.

5.Зупинка «Фізкультхвилинка». (Слайд 13) Проводить учениця.

Ми мандрували, ми трудились

Руки й ноги потомились.

Нема краще відпочинку,

Ніж моя фізкультхвилинка.

6. Станція «Наголос». (Слайд 14)

 Ви зрозуміли, що бажаними гостями в будинках мешканців цього містечка  будете тоді, коли грамотно виконуватиме всі завдання. Але не менш важливо мати грамотне зв’язне усне мовлення, бути ввічливою людиною.

 1. Назвіть слова ввічливості.

     (Добрий день, будь ласка, до побачення, дякуємо,  на добраніч)

     2. Поставте правильні наголоси у поданих словах (спроектовано на екран) (Слайд 15)

  Олень, черговий, дочка, донька, чотирнадцять, читання, жалюзі, отаман, разом, старанний, новий, випадок, одинадцять.

 (Проводимо взаємоперевірку).

7. Садок «Апостроф». (Слайд 16)

Аж он за пагорбом видніється садок, там живе Апостроф. Поспішаймо до нього. Хазяїн зустрічає нас на пасіці. Він гордовитий, сповнений самоповаги, гідності, бо ж один такий неповторний в українській мові.

     Він гостинно зустрічає і обіцяє пригостити медом, якщо правильно поставимо апостроф у словах.

Вправа-ключ

 Випишіть слова послідовно в дві колонки: 1) ті, у яких є апостроф; 2) ті, у яких немає.

 В…яжу, одр…яхліти (стати немічним), узгір…я, дит…ясла, мор…як, скам…янів, здоров…я, св…ято, полум…я, чебер…яти (робити часті рухи ногами, рідше руками), скип…ятити, вип…є, п…єса, од…яг, ув…язнений, вечер…я, матір…ю.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву і прочитайте приказку.

(Язик до Києва доведе)

-Поясніть зміст цієї приказки. (Дуже далеко)

 - Смакуємо медок і поспішаємо далі.

8. Знак «На роздоріжжі» (Слайд 17)

Знак - покажчик шляху, тут якийсь дивний. Миготить нечіткістю, нерозбірливістю. Лише ледь прочитується запитання: Пригадайте правило, що пояснює правопис слів?

( Учні згадують правила, називають групи слів).

1. Колосся, навчання, завдання.

2. Зіллє, виллє, розіллє (від лити).

3. Зрання, спросоння, попідвіконню, попідтинню, навмання.

4. Ніччю, емаллю, сіллю (радістю).

9. Зупинка «Суперечка». (Слайд 18)

         Затримавшись на роздоріжжі, ми й не помітили, як Оля трохи відстала від гурту і випадково підслухала суперечку трьох друзів. (Розповідає учениця)

Діалог – суперечка

- Ви не можете до мене дорівнятись. Я прекрасний, премудрий, я – сама досконалість, - говорить перший.

-         А  я найбагатший. Все, що захочу, вмить притягну до себе, - вихвалявся другий.

-         А коли я захочу, то такі прізвиська вам дам, що перестанете вихвалятись, - мовив третій.

1. Діти, то які друзі розмовляють між собою?

(Префікси ПРЕ-, ПРИ -, ПРІ -)

2. Чому ж вони вихваляються?

10. Оселя бабусі Капетихи. (Слайд 19)

Роздумуючи над цим діалогом, ми й не помітили, як до нас підійшла бабуся. Вона назвала себе  - Капетиха.

- З якою ж орфограмою пов’язане її ім’я? (Написання префіксів  с – і з - )

-  Сформулюйте правило.

Творча вправа

Використовуючи слова з префіксами з-, с- скласти речення про нашу мандрівку.

 V. Підсумок уроку

1. Слово вчителя.

Ось ми і у містечку Орфографія. (Слайд 20) Звичайно, не всіх мешканців ми відвідали, бо багатьох ще зовсім не знаєте. Нові орфограми будете вивчати у наступних класах.

  2. Добігла кінця наша подорож. У кожного з вас на уроці були певні здобутки і труднощі. Скажіть: (Слайд21 ) Метод «Мікрофон»

-         Чи справдилося те, чого ви очікували від уроку?

-          Що вас найбільше зацікавило, здивувало?

VІ. Оцінювання учнів

Сьогодні ви добре попрацювали. Дякуючи своїй наполегливості, старанності, ви засвоїли багато орфограм, а отже, підвищили рівень грамотності.

    Недарма у народі кажуть: грамотний – видющий і на все тямущий.

 (Учитель оцінює роботу учнів на уроці ).

VІІ. Домашнє завдання (Слайд 22)

Написати міні-твір на тему «Що для мене рідна мова», підкреслити орфограми у словах.

Урок-конференція

Тема: Соціально-побутова драма Івана Котляревського «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії, її тривале сценічне життя.

Мета:  ознайомити учнів з першим драматичним твором нової української  літератури, охарактеризувати його композицію, сюжет; розвивати ораторські здібності, логічне мислення, пам’ять, спостережливість, вміння робити висновки, узагальнювати; виховувати інтерес до культурних надбань народу.

Тип уроку: урок-конференція.

Форми та методи уроку: робота в групах, «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Незакінчене речення».

Обладнання: підручник, різні видання п’єси та ілюстративний матеріал до неї, портрет письменника, таблиця «Новаторство І. Котляревського в жанрі драми», відеозапис уривка з фільму «Наталка Полтавка», презентація.

Хід уроку

І де сміявсь Іван Петрович, — Тарас Григорович повстав.

                                                                      М. Рильський

І. Організація класу.

Емоційне налаштування на урок

Налаштуватись на серйозну та продуктивну  роботу нам допоможе аутотренінг, який ми не раз використовували на уроках.

Я – старшокласник.

Я – особистість творча.

Я думаю, аналізую, висловлюю свої судження.

Я хочу знати.

Я поважаю себе і свого вчителя.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

- Сьогодні ми проведемо урок-конференцію з теми «Соціально-побутова драма Івана Котляревського «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії, її тривале сценічне життя». Доповідатимуть представники таких груп: «Літературознавці», «Теоретики», «Психологи», «Драматурги», «Дослідники».

- Ознайомтеся з планом роботи на уроці-конференції.

                    План

1. Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» - перший твір нової української драматургії. (Доповідь групи «Літературознавці»)                    2. Композиція твору. (Доповідь групи «Теоретики»)

3. Використання пісні митцем для змалювання характерів персонажів. (Доповідь групи «Психологи»)

4. Довготривале сценічне життя п’єси. (Доповідь групи «Драматурги»)

5. Значення творчості І. Котляревського. (Доповідь групи «Дослідники»)

III. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Виступ доповідача  групи «Літературознавці».

У 1838 р. в «Украинском сборнике» І. Срезневського був вперше надрукований твір «Наталка Полтавка», автором якого є класик нової української літератури періоду її становлення, поет, драматург, театральний і громадський діяч І. Котляревський. П’єса захопила всіх справжніми почуттями, правдивістю, близькістю до народу, реалістичністю. Майже два століття драма не друкувалася, а поширювалась у рукописному варіанті. Сучасного читача твір приваблює також і виховує у нього людяність, чистоту почуттів, вселяє віру в можливість кращого життя, додає оптимізму, возвеличує щоденну працю та щире серце.

П’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка»  була новим словом, першим драматичним твором в українській літературі, яку одразу ж оцінили театральні діячі, а М. Лисенко написав до неї музику. Видатний український драматург, актор І. Карпенко-Карий назвав її «зразком народної поезії в драматичній формі».

Сюжет заснований на справжніх життєвих подіях, образи І. Котляревський змальовує правдиво, реалістично. У творі возний намагається примусити просту селянську дівчину вийти за нього заміж, але героїня Наталка любить тільки Петра, вірно чекає, долає всі труднощі на своєму шляху до одруження з ним. Такий сюжет ми можемо зустріти в інтермедіях та вертепних драмах.

Герої твору вперше є представниками простого народу, а їх дії і вчинки утверджують гуманістичні засади життя. Твір возвеличує почуття національної гідності, духовності, прекрасну душу народу.

 «Ланцюжок»

Завдання для учнів: виписати ключові слова доповіді.

Орієнтовні записи

«Украинский сборник» І. Срезневського  → «Наталка Полтавка» → рукописний варіант → М . Лисенко → сюжет

2. Виступ доповідача групи «Теоретики»

Основним джерелом написання твору стало життя українського народу, фольклор. У п’єсі вдало поєднано драматичні, трагічні та комічні ситуації. Можна чітко виділити дві сюжетні лінії: кохання Наталки та Петра; сватання до Наталки возного. Також спостерігається поділ персонажів на позитивних (Терпелиха, Микола, Наталка, Петро) і негативних (возний Тетерваковський, виборний Макогоненко). Жанр твору І. Котляревський визначив як «оперета малороссійская».

Тема - показ життя сільської бідноти.

Ідея – втілення ідеалу української жінки, оспівування й утвердження громадянської та особистої моралі; викриття і засудження аморальної панівної верхівки.

 Події у творі відбуваються в полтавському селі. Із лаконічних ремарок першої дії дізнаємося про місце подій, знайомимося з головною героїнею Наталкою. Зав’язкою є момент, коли возний має намір одружитися з Наталкою, а виборний Макогоненко хоче йому допомогти. Благословення матері і дозвіл на одруження з Петром становлять розв’язку .

Доречно у сюжет вплітаються пісні, яких у «Наталці Полтавці» є 22. Деякі з них написані І. Котляревським.

«Композиційне доповнення»

Завдання для учнів: доповнити дані таблиці.

Тема
Ідея
Жанр	«оперета малороссійская»
Зав’язка
Розвиток дії	посередництво виборного; зустріч Миколи та Петра, що повернувся із заробітків; побачення Наталки та Петра...
Кульмінація	категорична відмова Наталки стати дружиною возного
Розв’язка

3. Виступ доповідача групи «Психологи».

Велику роль у композиції твору відіграє пісня, яка додає емоційності, колориту, зближує актора і глядача, допомагає розкрити ідейний зміст, внутрішній світ персонажів. У п’єсі співають усі дійові особи: Наталка, Петро, Микола, Терпелиха, возний, виборний… Вони є органічним продовженням монологів, діалогів, сприяють створенню психологічно напруженого сюжету.

Найбільше увиразнюють пісні образ Наталки, у них звучить туга героїні за коханим, перспектива життя з нелюбом, сподівання й надії на краще майбутнє, глибина страждань, наполегливість у боротьбі за своє щастя. А ще  з них ми розуміємо, що дівчина роботяща, добра, вперта, працьовита; тут виливаються її думки, почуття, біль…

Сум, розповідь про тяжке життя, страждання, нарікання на долю, боязнь втратити кохану людину - це тема пісень Петра, де герой є м’яким, добрим, але, на відміну від Наталки, не пробує боротись за своє щастя. Також скривдженим долею зображено образ Миколи. З пісенних рядків парубок постає незалежним, готовим прийти на допомогу, жартівливим. На перший погляд, смішними є пісні возного, але завдяки комічним ситуаціям, І. Котляревський змальовує нам хитрого, лукавого чиновника. Найкраще характеризує  Тетерваковського та тогочасне суспільство пісня, написана

Г. Сковородою «Всякому місту звичай і права».

Прослуховування пісні «Віють вітри, віють буйні»

Завдання для учнів: доповнити схеми, вказавши, як наведені пісні характеризують героїню.

                               Наталка

            ↓                                                          ↓                            

«Віють вітри, віють буйні»       «Ой мати, мати! Серце не вважає»    

            ↓                                        

Передає смуток; звучить

туга за коханим.

4. Виступ доповідача групи «Драматурги».

Восени 1819 року за спеціальним розпорядженням князя Рєпніна на театральних підмостках Полтави з’явилась «Наталка Полтавка», і з того часу не полишала театрального життя. Першою роль головної героїні виконувала співачка і танцюристка Катерина Нальотова, а роль виборного Макогоненка - видатний російський актор Михайло Щепкін. Одразу ж склався чудовий акторський ансамбль переважно із представників харківської трупи. Щоб поставити виставу вдруге, потрібен був знову дозвіл, якого не давали. Тому довелося вдатися митцям до маленьких хитрощів.

М. Щепкін, який забажав на свій бенефіс поставити виставу, за підказкою Квітки-Основ’яненка, оголосив про хворобу актора й попросив дозволу зіграти «Наталку Полтавку».

Свій дебют на українській сцені з «Наталки Полтавки» почала Марія Заньковецька.

І. Карпенко – Карий говорив, що «чаруюча краса «Наталки Полтавки» полягає в надзвичайній простоті, в правді і, найголовніше, в любові до свого народу, в любові, котра з серця Котляревського перейшла у його твір».

Постановки твору відбулись також у театрах Петербурга, Москви, Кишинева, Чернігова, Мінська, Варшави, Вільнюса… Не покидає сцени п’єса і сьогодні. Неодноразово здійснювалась екранізація твору.

Перегляд уривка кіно

5. Виступ доповідача групи «Дослідники».

«Наталка Полтавка» започаткувала нову українську драматургію і стала першою соціально-побутовою драмою з селянського життя у європейській літературі.

Завдяки І. Котляревському зароджується перший професійний театр.

Засновник нової української літературної мови.

Порушив у творах нові теми.

У 1838 році Т. Шевченко написав вірш «На вічну пам’ять Котляревському», де підкреслив, що завдяки І. Котляревському «занедбане і закинуте  під сільську стріху слово, мов фенікс з попелу, воскресло знову… і голосно залунало по широких світах» із його творів.

 «Мозковий штурм»

Прочитайте епіграф до уроку-конференції. Поміркуйте і скажіть, чи немає в словах Максима Рильського відповіді на запитання:

-         У чому причина її тривалого сценічного життя?

-         Яке значення має творчість І. П. Котляревського?

 «Незакінчене речення»

- Вперше був надрукований твір «Наталка Полтавка» у…

- І. Карпенко-Карий оцінив п’єсу так…

- Написати «малоросійську оперету» спонукало І. Котляревського…

- Образ виборного Макогоненка було створено для…

- Т. Шевченко високо оцінив значимість  І. Котляревського для української культури у поезії…

IV. Підсумок уроку

 «Мікрофон»

На мою думку, популярність п’єси «Наталка Полтавка» можна пояснити... 

Я відкрила (відкрив) для себе... 

Мені запам’яталося... 

V. Оцінювання учнів.

VI. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника, зіставити з почутим на уроці.

2. Виписати цитати до характеристики образів Наталки, Петра, Миколи.

Узагальнення знань з теми Складносурядне речення

Тема: Узагальнення знань з теми «Складносурядне речення»

Мета: узагальнити й систематизувати вивчений матеріал про складносурядні речення, удосконалити пунктуаційні навички, уміння аналізувати, систематизувати, доводити й обґрунтовувати; розвивати творчі хдібності; виховувати шанобливе ставлення до українських символів, до народної культури.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

Форми та методи роботи: робота в групах, «Мікрофон», «Очікування», «Гронування».

Обладнання: картки, презентація до уроку, відеопрезентація.

Хід уроку

Окрасою родини є діти, а окрасою хати є рушник.

Українське прислів’я

І.Організація класу.

 Емоційне налаштування на урок

Тема сьогоднішнього уроку - «Узагальнення знань з теми «Складносурядне речення»» (Слайд 2).

       У народі кажуть: вишиванки ніби райдуги-співанки.

 Подивіться на веселкову гаму кольорів, якими вишиті ці рушники. Якби вам запропонували вишивати, смужку якого кольору ви б обрали для сьогоднішнього уроку (Слайд 3).

          Червоний – у вас багато енергії.

Зелений – ви хочете досягнути високих результатів.

Жовтий – ви оптимістично налаштовані на працю.

Синій – ви врівноважено виконуватимете всі завдання.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Інтерактивна вправа «Очікування

Чого кожен з вас очікує від уроку? (Слайд 4).

-         Я очікую, що …( Я очікую, що на уроці буде цікаво; дізнаюсь про щось корисне, важливе; будемо працювати в групах, парах)

Цей урок навчить мене … (Цей урок навчить мене робити висновки, складати розповіді, висловлювати своє ставлення до почутого… )

Я теж хочу висловити свої очікування щодо уроку: (Слайд 5).

-          ви повинні узагальнити й систематизувати вивчений матеріал про складносурядні речення; удосконалити пунктуаційні навички, уміння аналізувати, систематизувати, доводити й обґрунтовувати; уміти використовувати складносурядні речення в усному й писемному мовленні.

На сьогоднішньому уроці ви працюватимете в групах.

І група – «Мереживо»

ІІ група – «Райдуга»

ІІІ група –«Візерунок»

Кожна група вишиватиме рушник, а кількість мережок та квітів на ньому залежить від правильності виконаних завдань з теми «Складносурядне речення».

- Прочитайте епіграф до нашого уроку (Слайд 6).

          - До якого виду речень за будовою він належить?

- Як ви розумієте зміст цього українського прислів’я?

Вишитий рушник – це символ України. Бо не було жодної оселі, де б на стіні не красувалися вишиті рушники. Люди вірили, що рушники служать оберегом домівки, тому їх розміщували над вікнами і дверима, прикрашали ним образи, клали на нього хліб і ним хліб накривали.

Отож починаємо майстерно вишивати білі полотна, які прикріплені на дошці.

ІІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

1. «Гронування» (Слайд 7).

- До записаної на кольоровій смужці теми підберіть ті поняття і терміни, що пов’язані з нею. За опорною схемою розкрийте тему.

І група – «Складносурядне речення, засоби зв’язку в ньому».

ІІ група – «Змістові відношення між частинами складносурядного речення».

ІІІ група – «Розділові знаки в складносурядному реченні».

2. «Пунктуаційний аукціон» (Слайд 8).

Перепишіть речення, розставте розділові знаки, поясніть їх. Визначте змістові відношення між частинами речення.

І група (Слайд 9).

1. На заручинах доходили до згоди – і рушники дарували старостам.

2. Вишивають в Україні на білому тлі найчастіше червоними і чорними нитками, але можна зустріти і жовто-голубі орнаменти. 

ІІ група (Слайд 10).

1. Жовтий колір на рушнику - символ золотих ланів, а блакитний - синього неба.

2. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей, й без нього не обходиться жодна урочиста подія в родинному чи громадському житті.

ІІІ група (Слайд 11).

1. Рушники мали оберігати житло від злих сил, а людину вони захищали від негараздів.

2. Український рушник можна порівняти з народною піснею, вишиванкою і писанкою, і разом з ними він є невмирущим символом України.

 3. «Відшукай речення» (Слайд 12).

Випишіть з тексту складносурядне речення, зробіть синтаксичний розбір.

І група (Слайд 13).

Для весілля знадобиться обов'язково п'ять рушників - під коровай, для ікон, для прев'язування рук молодим та під ноги під час вінчання.

З давніх-давен мати вчила донечку рукоділлю, а у три роки з нею проводили невеликий ритуал. Батько підводив малу до яблуні, як символ материнської любові, і легенько колов голочкою дитячі долоньки. Просив в Бога благословення, щоб дитина ніколи не вкололася при вишиванні. З того часу дитина не розставалася з тією голкою все життя.

ІІ група (Слайд 14).

Дівчина на своє весілля має вишити рушники своїми руками. В цей час вона мріє про щасливе майбутнє, щире та вірне кохання. І оту всю добру позитивну енергетику вона вкладе у кожну ниточку, у кожний слідочок. Не варто купувати весільний рушник. Ми ж не знаємо, з якими помислами людина вишивала його. Може, в людини велике горе і вона з нужди зі слізьми вишила і продала. Все, що вона думала, те і зашила у рушник. І та доля передасться молодій парі.

ІІІ група (Слайд 15).

Полотно для вишивки беруть ткане, не зарублене по боках, не зшите з двох частин. Сім'я має бути єдиним цілим, а життєва дорога не повинна перерізатися. Рубців не має бути ніде. Вони вказують на сварку подружжя чи на проблеми їхнього здоров'я. Нашитою мережкою рубці не прикрашають. Її виторочують з самого полотна. Рушник вишивають з двох сторін червоними та чорними нитками. Центр залишають білим. То Боже місце. Стаючи на рушник, молоді отримують благословення згори на їхнє дерево роду на полотні та світле життя.

4. Конструктивна вправа (Слайд 16).

Складіть речення про український рушник за поданими схемами.

1.                [ ] , і [ ].

2.                [ ] – і [ ].

3.                [ ] і [ ].

5. «Знайди помилку сусіда» (Слайд 17).

  Учням пропонується текст, у якому потрібно вставити пропущені розділові знаки, підкреслити складносурядні речення. Після виконання роботи групи обмінюються картками та роблять взаємоперевірку за зразком на дошці.

Текст (Слайд 18).

 Рушник — декоративна тканина з вишиваними або тканими орнаментами, а в українських народних обрядах — символ злагоди, краси, оберіг.

 Не було, здається, жодної в Україні оселі, котрої не прикрашали б рушниками. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, а й він був обличчям оселі й господині. Вишитий рушник створював настрій, був взірцем людської працьовитості.

6. Творча вправа (Слайд 19).

Я вважаю, що на сьогоднішньому уроці доречно згадати твір А. Малишка «Пісня про рушник», оскільки ця пісня бентежить, хвилює кожного. І ще тому, що вона проста, задушевна, що в ній знаходимо картини й образи, знайомі з народних пісень. І рушник вишиваний, і дорога далека, і щастя-доля, і зелені луги — усе це взято із щедрого арсеналу народної творчості, перетоплене в серці поета, збагачене його власними образами (щебетання дібров, солов’їні гаї, незрадлива усмішка) і тому привертає нашу увагу, бентежить, радує, сповнює передчуттям далеких доріг і безмежної вдячності до найдорожчої нам людини — рідної матері.

 Переглянувши відеопрезентацію до пісні А. Малишка «Рушничок», напишіть міні-твір «І на тім рушничкові…» (5-6 речень). Використайте складносурядне речення.

V. Підсумок уроку. (Слайд 20).

Сьогоднішня ваша робота на уроці – це виконані вправи з теми «Складносурядне речення», які допомогли вам вишити такі барвисті рушники. Вони є своєрідним оберегом знань з вивченої теми.

Метод «Мікрофон»

- Чи справдилися ваші очікування?

- Які вправи були цікавими?

- Який матеріал ви хотіли б повторити на наступних уроках?

- Що ви взяли з уроку для життя?

VI. Оцінювання учнів. (Слайд 21).

VIII. Домашнє завдання. (Слайд 22).

 «Темна мережка»

  Учні отримують домашнє завдання в конвертах із темною мережкою.

1. Скомпонувати слайд-замальовку «Рушникове розкрилля», використовуючи складносурядні речення.

2. Написати міні-твір «Український рушник у моїй родині», використавши складносурядні речення.

3.  Скласти діалог, який пов'язаний з епіграфом уроку ( Окрасою родини є діти, а окрасою хати є рушник). Використати складносурядні речення.

Уживання апострофа

Відкритий урок з української мови у 5-А класі

Тема: Вживання апострофа. Тренувальні вправи (Слайд 1)

Мета: закріпити знання учнів про вживання апострофа, удосконалити навички правильно вимовляти  й писати слова з апострофом, формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці; сприяти розвиткові навичок логічно мислити, поліпшувати культуру спілкування; виховувати шану до геніального українського поета Т. Г. Шевченка, любов до рідного слова.

Тип уроку: закріплення вивченого матеріалу з використанням інтерактивних технологій

Форма проведення: урок – подорож

Обладнання: підручник, картки з роздатковим матеріалом, портрет Т. Г. Шевченка, презентація

Міжпредметні зв’язки: українська література, географія

Кобзарем його ми звемо,

                                                                                    Так від роду і до роду,

                                                                                        Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

М. Т. Рильський

Хід уроку

І.Організація класу

З’ясування емоційної готовності до уроку. (Слайд 2)

Вчитель. Любі діти, у наш клас

        Завітали гості щирі.

        Привітайте в добрий час

           Гостей посмішкою й миром.

Подаруйте посмішку один одному. Сподіваюся на такий настрій протягом уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

1.     Вступне слово вчителя 

             Епіграфом до нашого уроку (Слайд 3)  стануть рядки відомого українського поета М.Т.Рильського (зачитати). І не випадково. Саме в березні все людство вшановує пам'ять цієї видатної людини. Діти, скажіть, будь ласка, кого ми називаємо Кобзарем? Так, це Т. Г. Шевченко.  Він є основоположником сучасної української літературної мови, яка сьогодні зачаровує нас милозвучністю, красою, неперевершеністю.

 Отже, усі завдання на уроці української мови будуть пов’язані  з життям Великого Кобзаря.

    Тема уроку звучить так: «Вживання апострофа. Тренувальні вправи». Запишіть у зошит сьогоднішнє число та тему уроку.

2.     Інтерактивна вправа «Очікування» (Слайд 4)

Чого кожен з вас очікує від уроку?

-         Я очікую, що …( Я очікую, що на уроці буде цікаво; дізнаюсь про щось корисне, важливе)

-         Цей урок навчить мене … (Цей урок навчить мене правильно писати слова з апострофом, робити висновки, складати розповіді, висловлювати своє ставлення до почутого… )

Я теж хочу висловити свої очікування щодо уроку: (Слайд 5).

На сьогоднішньому уроці ви зможете закріпити знання  про вживання апострофа, удосконалити навички правильно вимовляти  й писати слова з апострофом, формувати вміння використовувати здобуті знання на практиці; сприяти розвиткові навичок логічно мислити, поліпшувати культуру спілкування; виховувати шану до геніального українського поета Т. Г. Шевченка, любов до рідного слова.

(Слайд 6) Зверніть увагу на світлини України. Ось яка вона велика і неосяжна наша Батьківщина. Діти, а ви любите подорожувати?

— Маленький Тарас Шевченко теж полюбляв подорожі. Якось він пішов подивитися на стовпи, що підпирають небо, а повернувся додому з чумаками. Тож щоб урізноманітнити наш урок, пропоную провести його у формі мандрівки по тих  місцях, які пов’язані з іменем Т. Г. Шевченка.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

     Для того, щоб ми змогли успішно вирушити в дорогу, нам треба здійснити взаємоперевірку знань про вживання апострофа.

Вправа «Мовна дуель» (Слайд 7) (Учитель диктує слова, учні записують, потім обмінюються зошитами для взаємоперевірки.)

Пір’їнка, морквяний,  слов’яни, міжгір’я,  подвір’я, любов’ю, Лук’ян,  під’їзд, від’їжджати, мавпячий, Святослав, пів’ящика.

Питання до учнів:

— Написання яких слів змусило вас сумніватися, викликало труднощі? (відповіді учнів).

ІV. Виконання вправ на закріплення матеріалу

Зупинка І. Дитинство Т. Г. Шевченка

Учитель. Усі ми родом з дитинства, і витоки чи не кожної родини — у селі. А чи пам’ятаєте ви назви тих сіл, звідки походить ваш рід? (Слайд 8)

Т.  Шевченко писав:

Село! І серце одпочине.
Село на нашій Україні —
неначе писанка, село.
Зеленим гаєм поросло.

Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року  на Черкащині у сім’ї кріпаків. Жили вони в злиднях, багато працювали, щоб прогодувати сім’ю, а сім’я була чималенька – п’ять сестричок Тарасових і двоє братів. Старша сестра Катерина була Тарасові за няню.

Вправа-ключ

 Щоб дізнатися назви сіл, де народився і провів дитячі роки Шевченко, виконаємо роботу з ключем.

I варіант. Записати спочатку слова з м’яким знаком, а потім ті, що пишуться без м’якого знака.

Жмен..ці, ін..ший, лос..йон, одц..вітати, Ірпін.., жін..ці, щиріст...

Ключ. У кожному слові підкреслити другу від початку букву — прочитаєте назву села, де народився Т. Шевченко.

Відповідь. Моринці.

II варіант. Записати спочатку слова з апострофом, а потім — без апострофа.

Зв..зок, тьм..яні, реп..яхи, Солов..йов, арф..яр, пор..ядок, бур..яни, п..єдестал, духм..яна.

Ключ. У кожному слові підкресліть останню букву, прочитаєте назву села, де жив Т. Шевченко.

Відповідь. Кирилівка.

-         Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка.

Майбутнє рідного краю насамперед уявлялося йому вільним від соціального та національного ярма. Зупинка ІІ. Талант до малювання (Слайд 9)

Учитель. Тарас Шевченко вже з малих літ захоплювався малюванням.

Нехтуючи забороною пана, Тарас таємно перемальовував картини зі стін панського будинку. За це його одного разу дуже покарали. Але й помітили неабиякі здібності кріпака і вирішили віддати його до майстра вчитися на «кімнатного живописця».

Краса України постає і у віршах, і на художніх полотнах Кобзаря. Пригляньмося ж і ми, спробуймо власні творчі сили.

Вправа «Усне малювання» (Виразно прочитайте поезію. Усно намалюйте картину, яка постає у вашій уяві.Поясніть орфограми).

Світає, край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Т..хесенько віт..р віє.
Ст..пи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби з..леніють.
Сади рясні пох..лились;
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляют.. з полем.                        

 Т. Шевченко

Зупинка ІІІ. Мрії та сподівання поета (Слайд 10)

Лінгвістична гра «Я – редактор»

Уявіть себе  у ролі вчителя. Прочитайте уважно текст. Виправте помилки.

Жахливі картини народних бідувань болем озивалися в  полумяному сердці тараса шевченка. У творчій спадщині поета ми знаходимо правдиві картини підяремного житя україньського силянина.

Кобзар бажав кращої долі для окривдженого люду. Він був певний, що його співучий, прикрасний душею народ заслуговує на це. Майбутнє рідного краю насамперед уявлялося йому вільним від соціального та національного ярма.

-         Про що ж мріяв Шевченко?

Зупинка ІV. Фізкультхвилинка. (Слайд 11)

(Проводить учениця)

Ми писали, ми трудились.

Очі й руки потомились.

Час настав нам відпочити.

Наші сили поновити.

Нема краще відпочинку,

Ніж моя фізкультхвилинка.

Зупинка V. Заповіт Т. Г. Шевченка (Слайд 12)

У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш "Заповіт". Думав, що незабаром доведеться піти з життя. А скільки ще хотілося зробити для милої України, для визволення рідного народу! Саме тоді і народилося це його полум'яне звернення до українського народу, в якому заповідає поховати його на могилі коло Дніпра "на Вкраїні милій".

Вправа «Третій зайвий»

    Щоб піднятися східцями на Тарасову гору, потрібно усунути перешкоду: підкреслити «зайве» слово, пояснити свій вибір.

1.     Очеретянці, вишеньці, ніженьці.

2.     Тонший, женьшень, менший.

3.     Батько, призьба, бризкати.

4.     Юність, сміється, умивається.

5.     Цвях, свято, черв’як.

6.     Цар, вчотирьох, Кобзар.

7.     Мавпячий, бур'ян, торф’яний.

КЛЮЧ. У кожному «зайвому» слові підкреслити другу від початку букву – вийде назва Тарасової гори (Чернеча).

Зупинка VІ. Чернеча гора (Слайд 13)

Вибірковий диктант (Виписати із прочитаного вчителем тексту  слова з апострофом, записати фонетичну транскрипцію цих слів)

      Зійди у травні на Тарасову гору, і тебе зачарують співом солов’ї. Бо вони тут особливі. Це єдине місце в Україні, де живе дванадцять видів цих птахів. Солов'ї сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка, наспівати йому, звеселити його.

     Як тільки спаде надвечір’я, птахи тут змагаються своїм хистом. І кожен соловей витинає свої неповторні колінця, виводить свої чарівні співанки.

З кожного гаю лине своя полум’яна пісня. І звучить над Тарасовою горою багатоголосий пташиний хор. Слухає цю  хвалу Кобзареві Дніпро. Слухає українське широке поле і вся Україна.

 Зупинка VІІ. Низький уклін тобі, Тарасе! (Слайд 14)

Кожному народові Господь Бог дав якусь велетенську постать, котра була б його зорею, проявом його душі. У нашого народу такою постаттю є Тарас Шевченко.

Двоє заздалегідь підготовлених учні  під музичний супровід читають напам’ять поезію І. Гнатюка  «Цілий світ задивлений на Канів»

                 Цілий світ задивлений на Канів,

                 Дивне місто – що не говори.

                Скільки видно піків та вулканів

                З висоти Чернечої гори.

                День у день – хурделиця чи спека –

                З різних сіл, губерній і країн

                Йдуть до неї люди, як до Мекки,

                Йдуть до неї люди на поклін.

                Йдуть каліки, скривджені судьбою,

                Кобзарі,  бродяги, варнаки,

                Ті, що дух і тіло рвуть до бою,-

                Йдуть усі – чужинці й земляки.

                Йдуть, хоч стежка стелиться терново,

                Йдуть і йдуть – без ліку  і числа,

                Щоб вогнем Тарасового слова

                Очищати душі і тіла!

Багато школярів приїжджають на екскурсію до Тарасової могили. Ви бачите фото,на якому семикласники нашої школи (теперішні учні 11-А класу)  піднялися сходинками на Чернечу гору, щоб вклонитися Великому Кобзарю. Можливо, і ви зможете побувати у Каневі, щоб подивитися на кручі Дніпра й вклонитися  Тарасу Шевченку.

  Творча  вправа (Від  поданих  слів  утворити  слова  з  апострофом, з  одним  таким  словом  скласти  речення про шану Кобзареві)

Соловей, ластівка,  хлопець,  камінь, Дніпро,єднати, вечір, їздити.

V. Підсумок уроку

Добігла кінця наша подорож стежками Кобзаря. У кожного з вас на уроці були певні здобутки і труднощі. Скажіть: (Слайд 15) Метод «Мікрофон»

-         Чи справдилося те, чого ви очікували від уроку?

-          Що вас найбільше зацікавило, здивувало?

Учитель: Отже, Тарас Шевченко—пророк, письменник України. Ми повинні шанувати і цінити, що залишено нам у спадок. Людина, яка усе своє життя віддала заради рідного народу. Поки живе мова — житиме й народ як національність (Іван Огієнко). 

VІ. Оцінювання учнів

VІІ. Домашнє завдання (Слайд 10)

Написати міні-твір на тему «Низький уклін тобі, Тарасе!», уживаючи слова з апострофом.

Смислові звязки між частинами складносурядного речення

Тема: Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення

Мета: поглибити знання учнів про складносурядні речення, з’ясувати поняття смислових відношень між частинами складносурядних речень; розвивати творчі вміння моделювати складносурядні речення з різними смисловими відношеннями відповідно до мети й обставин спілкування, розвивати чуттєве, асоціативно-образне та критичне мислення учнів; виховувати любов до рідного міста.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Методи та прийоми: «Карусель», «Мозковий штурм», робота в парах, «Незакінчене речення».

Обладнання: таблиця «Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення», картки з текстами, презентація.

Місто над Бугом величне, привітне,

Все в розмаїтті вогнів!

Тут ми з тобою родились, зростали,

Тут провели своєї юності дні.

Лариса Заболотна-Місецька

Хід уроку

I. Організація класу.

Забезпечення емоційної готовності.

Сьогодні я хочу подарувати вам тепло душі, радість пізнання нового. Впевнена, що коли даруєш щось гарне, то обов’язково отримаєш те ж у відповідь. Хочу, щоб ми не тільки здобували знання, а й збагачувалися на людські цінності. Любов до рідного міста – це невід’ємна частина людського життя.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми вивчатимемо тему «Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення».

Метою нашого уроку є поглиблення знань про складносурядні речення, з’ясування поняття смислових відношень між частинами складносурядних речень; розвиток творчих умінь моделювати складносурядні речення з різними смисловими відношеннями; виховання любові до рідного міста.

Отже, мовний матеріал, який допоможе нам сьогодні з’ясувати поняття смислових відношень між частинами складносурядних речень – це речення і тексти про Вінницю.

III. Актуалізація опорних знань.

Метод «Карусель»

Правила проведення: всі стають у коло, один учень – у середині. Він задає питання, називає, хто буде відповідати, той, хто відповів, стає у середину кола, змінюючи того, хто задавав питання, задає своє запитання, викликає наступного учня.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Робота в парах

Робота з підручником (таблиця на с. 57).

V. Закріплення вивченого.

- Прочитайте епіграф до нашого уроку.

- Які асоціації викликає у вас слово «Вінниця»?

Розпочнемо подорож нашим містом (ДОДАТОК 5).

1. Отож перша станція – «Історична».

Історія нашого міста невід’ємна від історії українського народу, який упродовж усього життя боровся за право бути володарем своєї землі.

Вправа-конструювання

Завдання: встановити відповідність між частинами складносурядного речення, вказати смислові відношення.

1. Найдавніша згадка про вінничанина, студента Краківського університету відома з 1469 року, а про першого ремісника – з 1508 року.

2. Вінниця – хоча й невеличке місто, але має багату історію.

3. Містом Вінниця стала у 1795 році, а у 1796 році назначена центром Брацлавського намісництва.

2.     Наступна станція «Медична».

Національний музей-садиба М. І. Пирогова розташований в південно-західній частині міста Вінниці, у живописній садибі Вишня, де впродовж останніх двадцяти років (1861 – 1881) жив і працював видатний учений, геніальний хірург, анатом, творець воєнно-польової хірургії, засновник Товариства Червоного Хреста, прекрасний педагог і громадський діяч Микола Іванович Пирогов.

Синтаксичний розбір речення.

У розквіті творчих сил Пирогов усамітнився у своєму невеликому маєтку «Вишня» неподалік від Вінниці, і тут він організував безкоштовну лікарню.

3.     А зараз ми переходимо до станції «Літературна».

Вінниччина – батьківщина письменників С. Руданського, М. Коцюбинського,    А. Свидницького, М. Стельмаха, М. Трублаїні, поета В. Стуса…

Моє Поділля – стежко руса

до богоокої ріки.

Від Коцюбинського до Стуса

стоять у слові земляки.

М. Каменюк

Вибірковий диктант

Із уривків поезій поетів-земляків випишіть складносурядні речення, намалюйте схеми.

     1. Дивно знати про те, що собі не належу ніколи.

Не належу собі – і належить собі не кортить.

Як іду через поле – належу вкраїнському полю

Та ще жайвору в небі. Який у блакиті кипить.

Сам себе не творив, бо навряд чи вдалося б створити,

Та й який я творець, коли стільки довкола творців!

Коли стільки творців – хай волошка у житі, хай жито,

Хай блавати барвінків з подільських вишневих садків.

(Євген Гуцало «Дивно знати про те…»)

Словникова робота

-Поясніть лексичне значення слова «блавати».

( блава́т — 1) синя волошка (Сіяла пшеницю, вродили блавати, Ой, ко­го я вірно люблю, трудно занехати (П. Чубинський).

2) старовинна шовкова тканина блакитного ко­льору; взагалі шовк; одяг з такої тканини; символ багатства). 

2. Осіння втомо неба і води,

важіє спокій світу понад вами.

По той бік літо одпливло човнами,

А звідти ними вернуть холоди.

Ще нічия земля. Та вже ярами

туман тихцем винюхує сліди.

Кого він завтра приведе сюди,

кому одчинить потай теплі брами?

(Михайло Каменюк «Осіння втомо неба і води»)

3. Як візьме до рук тонку пір’їнку

Або з волосинок зробить квачик,

Не впізнати цю стареньку жінку:

Вся земля тоді сміється й плаче.

Вся земля, як писанка, в долонях –

Чорно-жовта ще й біло-зелена…

І цвіте посеред літа сонях,

І тополя горнеться до клена.

(Ніна Гнатюк «Писанки баби Теклі»)

Словникова робота

- Поясніть значення слова «квачик».

(Намотане на кінець палиці клоччя, ганчір’я тощо для мащення чого-небудь. Широка, груба щітка для мазання чого-небудь. Дарка замахала квачем по стіні, не оглядаючись на Зоню).

4. Станція «Пізнай».

Я читатиму вам речення, а ви маєте пізнати місце Вінниці.

-         Зустрічає всіх великою білою аркою, поряд замріяне озерце, де плавають лебеді. (Парк культури і відпочинку імені Максима Горького)

-         Недалечко від річки Південний Буг на пагорбі стоїть проста сільська хата, уквітчана різнокольоровими клумбами та старими липами. (Музей Михайла Михайловича Коцюбинського)

-         Відомий науково-методичний та пам’ятко-охоронний центр східного регіону Поділля. (Вінницький краєзнавчий музей)

-         З 2011 року він служить прикрасою Вінниці, і помилуватися на нього приїжджають гості з усієї України. (Фонтан «ROSHEN»)

-         Побудована за проектом архітектора Г. Артинова, у роки Другої світової війни служила пунктом спостереження за ходом бойових дій на околицях міста. (Водонапірна башта)

5. Наступна станція «Пейзажна».

Вправа «Продовжіть речення»

Продовжіть речення так, щоб утворилися складносурядні речення, які складатимуть невеликий пейзаж.

-         Неподалік чулося дзюрчання води, а …

-         Вже й каштани розквітають навкруги, але …

-         Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна, і …

-         Південний Буг ген-ген в спокійнім мареві дрімає, або …

-         Ніжні зорі, білі, непрозорі, спадали з неба, однак …

6. Станція «Вінниця у майбутньому».

Вправа «Творче конструювання»

Складіть речення про майбутнє Вінниці, використовуючи схеми, визначте змістові відношення між частинами складносурядного речення.

                                                                      1.      [ ] , і [ ].

                                                                      2.      [ ] – і [ ].

                                                                      3.      [ ] , проте [ ].

                                                                      4.      То [ ] , то [ ].

 VI. Підсумок уроку

Метод «Незакінчене речення»

Продовжіть речення

-         На сьогоднішньому уроці я…

-         Найважче мені було…

-         Мені сподобалося…

-         Я хотіла б…

  VII. Оцінювання учнів

VIII. Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру «Моє рідне місто», використовуючи складносурядні речення.

Складносурядне речення

Тема: Складносурядне речення, його будова і засоби зв'язку в ньому

Мета: навчити учнів розпізнавати складносурядні речення, визначати в них граматичні основи, розряди сполучників, якими з’єднуються частини складносурядного речення; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складносурядних речень у текстах, творчі вміння моделювати складносурядні речення відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх у висловлюваннях; виховувати дбайливе ставлення до природи, довкілля.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи і прийоми: «Мозковий штурм», «Мікрофон», робота в групах, робота в парах.

Обладнання: картки із тестуванням, підручники, таблиця «Складносурядні речення», картки самоаналізу роботи на уроці, презентація.

Хід уроку

Запахла осінь в'ялим тютюном, 
Та яблуками, та тонким туманом,
І свіжі айстри над піском рум'яним 
Зорюють за одчиненим вікном.

             Максим Рильський

І. Організація класу.

Емоційне налаштування на урок

На сьогоднішньому уроці осіннє тепло зігріватиме нас по-особливому, адже зараз ми зберемо кошик «Осінні квіти». Доберіть епітет до квітки, яка лежить на парті, та покладіть її у кошик.

         Мабуть, немає жодної людини, яка була б байдужою до неповторної пори року – осені. Отож ці осінні квіти допомагатимуть нам провести урок барвисто та яскраво.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод «Мозковий штурм»

Прочитайте епіграф до нашого уроку і визначте, який вид речення ми вивчатимемо на сьогоднішньому уроці. (Складносурядне речення)

-                     Яке речення називається складним?

-                     На які види поділяється складне речення? (Сполучникове і безсполучникове)

-                     Які вам відомі види сполучникового складного речення? (Складносурядне і складнопідрядне)

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогодні ми вичатимемо тему «Складносурядне речення, його будова і засоби зв'язку в ньому». Мета нашого уроку - навчитися розпізнавати складносурядні речення, визначати в них граматичні основи, розряди сполучників, якими з’єднуються частини складносурядного речення; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складносурядних речень у текстах, творчі вміння моделювати складносурядні речення відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх у висловлюваннях; виховувати дбайливе ставлення до природи, довкілля.

Ознайомтеся з карткою самооцінки учня на уроці (ДОДАТОК 3).

IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

Робота з підручником. (Рубрики «Запам’ятаймо» та «Пригадаймо» на

 с. 56)

V. Виконання вправ на закріплення.

1. Робота в групах

Перепишіть речення, розставте розділові знаки, пояснять їх вживання, побудуйте схеми речень.

І група – Осіннє листя золотаве на стежку падає з гілля, а з неба поклик журавлиний тобі доноситься здаля.

ІІ група – Дощ нарешті припинився, і лагідне сонечко знову засяяло.

ІІІ група – Чи то настане нічка темна, чи то веселий день шумить.

2. Кодовий диктант

Запишіть цифри відповідно до речень:

1-                складносурядне речення із єднальним сполучником;

2-                складносурядне речення із протиставним сполучником;

3-                складносурядне речення із розділовим сполучником.

1.                Після довгої тиші раптом зірвалася велика буря, а тоді пішов дощ.

2.                Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

3.                Десь шумлять дощі осінні і вітри лютують.

4.                Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми.

5.                Ліс одягався у жовте й червоне листя, а сонце обертало його у золото і вогні.

Код – 23122

3. Творча робота.

                            Нині осінь нас чарує,

                            Неповторна, чарівна.

                            Різні барви нам дарує,

                            І дивує нас вона.

                            Виглядає так казково

                            Восени і парк, і гай.

                            Розмаїттям кольоровим

                            Прикрашає осінь край.

(Перегляд учнями слайд-шоу «Золота осінь» (ДОДАТОК 4)).

Метод «Мікрофон»

-                   Які враження ви отримали від перегляду?

-                   Які почуття охоплюють вас зараз?

-                   Над чим ви задумались?

Складіть складносурядні речення про осінь за слайдами.

4. Вправа «Творче конструювання»

Завдання: за поданими схемами скласти речення.

1.                [  ], але [  ].

2.                [  ], і [  ], однак [  ].

3.                Чи [  ], чи [  ], а [  ].

5. Робота в парах

Тестування

Складносурядне речення

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Укажіть рядок, у якому подано правильне визначення складносурядного речення.

А. Складносурядним називається речення, у якому одне просте речення за змістом та граматично залежить від іншого й з’єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

Б. Складносурядним називається речення, у якому прості речення рівноправні за змістом і пов’язані сурядним сполучником.

В. Складносурядним називається речення, у якому наявний лише один головний член.

Г. Складносурядним називається речення, у якому є три головні члени.

2. Частини складносурядного речення поєднуються за допомогою сполучників

А) єднальних, протиставних, розділових;

Б) часових, причинових, мети;

В) умовних, допустових;

Г) наслідкових, порівняльних.

3. Виділіть складносурядне речення.

А. Щодня, щоночі, молила і кликала до себе (Л. Тараненко).

Б. Дощі, що зарядили над турбазою кілька днів підряд, зосталися ніби відрізані променем сонця на асфальті (Л. Тараненко).

В. Максим обережно відхилив почорнілу хвіртку і ступив на густо всипаний ледь видимим порохом куряви спориш (Л. Тараненко).

Г. Над узорними віялами орляка снується легка-легка павутина, і повітря, здається, тремтить від натужної напруги… (Л. Тараненко).

 4. Яке з поданих речень є складносурядним із єднальним сполучником?

А. Максим іде, і опала глиця, сплавлена промінням в жовтавий сяючий килим, порипує під ногами (Л. Тараненко).

Б. Максим розумів, але не міг виборсатися, не міг виплисти на поверхню з-під судомного болю (Л. Тараненко).

В. Ніч – у чорному запиналі, обверчена чорним, де-де приперчена далекими вогниками жару (Л. Тараненко).

Г. Ніч читає в його душі і страх перед смертю, і злу, люту ненависть до окупантів (Л. Тараненко).

5. Яке з поданих речень є складносурядним із протиставним сполучником?

А. Максим закушує губи – і кров солонить їх, і не може вийти з хати, не може нічим допомогти (Л. Тараненко).

Б. Дзвінка дивилася на Максима, а очі її повільно наливалися слізьми

  (Л. Тараненко).

В. Він навіть зніяковів, угледівши її біля воріт турбази (Л. Тараненко).

Г. Зелень її очей спалахнула, немов омита весняним дощем (Л. Тараненко).

 6. Яке з поданих речень є складносурядним із розділовим сполучником?

А. Автобус плавно зрушив з місця, і дорога мовчки лягла під колеса (Л. Тараненко).

Б. Древні, вічно замерзаючі, старі на лавах біля під’їзду провели цікавими поглядами (Л. Тараненко).

В. На сходах під ноги кинувся сусідський кіт, нявкнув противним басом (Л. Тараненко).

Г. Чи то день, сонце гнали під лускуватою грубою корою, чи то збуджена уява Максима виною тому (Л. Тараненко).

Відповідь: 1-Б, 2-А, 3-Г, 4-А, 5-Б, 6-Г.

V. Підсумок уроку

Самоаналіз роботи учнями на уроці.

VI. Оцінювання учнів.

VIІ. Домашнє завдання.

Написати твір-мініатюру «Осінь за моїм вікном» з використанням складносурядних речень. 

Розділові знаки між частинами складносурядного речення

Урок №3. «Народна мудрість» ( Розділові знаки між частинами

складносурядного речення)

Тема: Розділові знаки між частинами складносурядного речення

Мета: навчити учнів правильно ставити розділові знаки між частинами складносурядного речення й обґрунтовувати їх; розвивати вміння знаходити й виправляти пунктуаційні помилки на вивчені правила; розвивати творчі вміння й навички будувати складносурядні речення; виховувати в учнів любов до мудрого слова.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми та методи роботи: «Ажурна пилка», «Мозковий штурм», робота в парах.

Обладнання:  картки, підручники, презентація до уроку.

Хід уроку

Око бачить далеко, а розум - ще далі.

Українське народне прислів’я

І. Організація класу.

Емоційне налаштування на урок (складання формули уроку)

- Складіть формулу своєї майбутньої роботи на уроці, використовуючи умовні позначення всіх якостей, що необхідні для плідної роботи. Поясніть записану формулу.

Наприклад, (у+о)+(в+с)+р=з, де у - увага, о - організованість, в - взаємодопомога, с - спілкування, р - робота, з – знання.

II. Повідомлення теми й мети уроку.

Сьогодні ми вивчатимемо тему «Розділові знаки між частинами складносурядного речення».

Мета нашого уроку - навчитися правильно ставити розділові знаки між частинами складносурядного речення й обґрунтовувати їх; розвивати вміння знаходити й виправляти пунктуаційні помилки на вивчені правила; розвивати творчі вміння й навички будувати складносурядні речення; виховувати в собі любов до мудрого слова.

Про народну мудрість, яка поживляє знання сучасників, і піде сьогодні мова, розглядаючи тексти і речення відповідної тематики. Ці матеріали допоможуть вам засвоїти знання з теми «Розділові знаки між частинами складносурядного речення».

 III. Актуалізація опорних знань.

Метод «Мозковий штурм»

1.     Який розділ науки про мову називається синтаксисом? (Синтаксисом називається розділ науки про мову, який вивчає будову та значення словосполучень і речень)

2. Який розділ науки про мову називається пунктуацією? (Сукупність правил про вживання розділових знаків називається пунктуацією)

3. Що називається реченням? (Речення — найменша одиниця мовного спілкування та вираження думки. Речення формує, виражає й передає відносно закінчену думку про явища дійсності)

 4. Які бувають речення за будовою? (За будовою речення бувають прості і складні)

 5. До якого виду речень належить епіграф до нашого уроку? (Складносурядне речення)

   6. Які змістові відношення між частинами цього складносурядне речення? (Протиставлення)

IV. Вивчення нового матеріалу

Метод «Ажурна пилка»

Робота з підручником, с. 63

Формуються 4 групи, кожна з яких розглядає один із блок-питань, що є складовою частиною теми уроку і містять правило, відповідні приклади за цим блоком. Шляхом аналізу пропонованих речень доводиться подане правило, після чого учні формують нові групи так, щоб у кожній новоствореній групі були представники з кожної попередньої групи. У цих групах учасники по черзі відтворюють і пояснюють матеріал, опрацьований у попередніх групах, для всіх інших членів групи, а також упевнюються, що всі учасники групи зрозуміли правило, у разі потреби створюють свої речення для демонстрації правила, пересвідчуються, що всі члени групи можуть дати відповіді на поставлені питання.

V. Закріплення вивченого.

1. Пояснювальний диктант.

Пояснити смислові зв’язки та розділові знаки між частинами речення, накреслити схеми речень.

1. Чимось зарадиш людині – і на душі легше.

2. Слово – срібло, а мовчання – золото.

3. Насміхався кулик з болота, й сам туди заліз.

2. Конструктивна вправа

Подані речення на екрані правильно поєднати в пари, пояснити зміст прислів’їв (колективна усна робота).

1. Людей питай,                 а)  і сам по мудрішаєш.

2. Розумний любить учиться       б) а друг старий.

3. Учи другого                  в) а свій розум май.

4. Краса до вінця                г) а розум до кінця.

5. Кожух ліпше новий            д) а дурний любить іншого вчити.

3. Вправа «Скринька народної мудрості»

Продовжіть прислів’я, поясніть розділові знаки та зміст речень.

1. Учи другого – і… (сам помудрішаєш).                    

2.Скільки вовка не годуй, а… (він у ліс дивиться).            

3. Слухай тисячу разів, а... (говори один раз).

4. Бджола жалить жалом, а.... (людина словом).

    5. Слово до слова – і.... (зложиться мова).

     6. Розумний любить учиться, а дурний...(любить іншого вчити).

          7. Кожух ліпше новий, а друг...(старий).

4. Вибірковий диктант

Прочитайте текст, випишіть складносурядне речення, зробіть синтаксичний розбір.

Століттями мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо поетичністю, адже вона виражає наші емоції та найінтимніші почуття. Поетичність жила в слові, і слово було немислиме без неї. Той, хто не знає рідної материнської мови або цурається її, народної пісні і казки, той засуджує себе на душевну злиден­ність, на бездуховність.

5. Робота в парах

Виконати тести

Визначте, який розділовий знак ставиться між частинами ССР

А)  ,       Б)           В) -       Г) ;

1. Річка широка та глибока, а вода синя та чиста і котиться вона виблискуючи та шумуючи .

2. Сичі в гаю перекликались та ясен раз у раз скрипів. 

3. Дощ пройшов і Київ         зеленіє.

4. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.

(Учні обмінюються зошитами і перевіряють роботу)

Відповідь: 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б.

V. Підсумок уроку.

- Які розділові знаки ставляться в складносурядному реченні?

 - Сформулюйте правила, коли в складносурядному реченні ставиться кома, крапка з комою, тире.

VI. Оцінювання учнів.

VIII. Домашнє завдання.

1.     Вправа 99.

2.     Виписати чотири прислів’я, що належать до складносурядних речень, зробити синтаксичний розбір двох виписаних речень.