Виховна робота

Що маю знати, щоб зберегти своє доровя

Година спілкування

Що маю знати, щоб зберегти своє здоров’я

Мета: розширити світогляд учнів з питання охорони здоров'я, заохочувати дітей до здорового способу життя, підвищувати санітарно-гігієнічний рівень учнів; виховувати дбайливе ставлення до свого організму; розвивати пізнавальний інтерес до стану власного здоров’я.
Обладнання: плакати з написами висловів про здоров'я, музичне оформлення; таблиці «Гігієна та здоров'я», «Режим харчування».

Народні приказки і прислів'я про здоров'я:
• Без здоров'я нема щастя.
• Бережи одяг, доки новий, а здоров'я — доки молодий.
• Було б здоров'я, а все інше наживемо.
Учитель. Сьогодні у нас незвичайна виховна година, для якої замало часу.
Тема нашої виховної години «Що маю знати, щоб зберегти своє здоров’я». Проблема здоров'я давно привертала увагу людини і далі перебуває на першому плані. Багато людей втрачають своє здоров'я задарма, не замислюючись про наслідки. Прикро, але ситуація зі станом здоров'я населення в Україні дедалі гіршає. Країна перебуває в економічно-політичній кризі водночас з екологічною. Через це прогресує деградація здоров'я населення, особливо — дитячого. Зменшується тривалість життя, зростає смертність, збільшується кількість хронічних інфекційних захворювань, серцево-судинних, онкологічних, ендокринних, хвороб органів дихання.
— Діти, пригадаймо, що таке здоров'я.
(Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного та соціального добробуту, а не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів.) Це визначення закріплено в Основах законодавства України про охорону здоров'я.
Учень. Людський організм — найсильніший, найдосконаліший з усіх земних — і потребує пильної уваги. Лікарі давно помітили, що наша добра фізична форма залежить від нашого ставлення до свого здоров'я. Усі знають з дитинства, що здоров'я треба берегти. Але ми, молодь, мало ним цікавимося. Це легко пояснити. Юнаків найбільше цікавить, як розвинути силу, витривалість, вправність. Дівчат турбує їх зовнішній вигляд, краса. Кумедним, а можливо навіть «ненормальним» був би 15-літній підліток, який постійно цікавився б, який у нього тиск, яка кількість холестерину чи цукру в крові, % гемоглобіну тощо.
Проте, хай який буде вік, не можна забувати про те, що здоров'я потрібно берегти як ні з чим незрівнянне багатство, подароване природою. Не можна ставитися до нього недбало і марно витрачати.
Усіх нас стосуються слова академіка К.Викова: «Біда наша в тому, що ми вперше замислюємося про своє здоров'я лише в тому разі, якщо починаємо втрачати його, якщо вже «зіпсовано» механізм і потрібно думати про його лагодження».
Учень. Отже, щоб бути здоровим, енергійним, творчо активним, не скорочувати власного життя, варто змолоду боротися за збереження і поліпшення свого здоров'я. Адже людина сама творець свого здоров'я! Установлено, що людське здоров'я:
• на 20% залежить від стану довкілля. Це означає, що у «людей, котрі проживають в екологічно чистій місцевості, здоров'я може бути кращим, ніж у людей, які живуть в екологічно забрудненій місцевості;
• на 20% зумовлене генетично (за спадковістю);
• на 10% медичною допомогою (тобто системою охорони здоров'я). До її функцій належать професійна діагностика захворювань, висококваліфіковане лікування хворих, ефективність лікарських препаратів, профілактична робота лікарів щодо запобігання захворюванням;
• на 50% людське здоров'я (отже, нації, суспільства загалом) залежить від
способу життя людини.
Умови, у яких перебуває індивід, визначаються низкою характеристик місця його проживання (наприклад, сільська чи міська місцевість, ступінь озеленення, розташування поблизу промислового підприємства чи віддалік нього тощо). Спосіб життя визначається, приміром, тим, як людина харчується, чи має шкідливі звички, чи займається фізичними вправами і спортом, чи вдосталь часу перебуває на свіжому повітрі, як проводить вихідні дні, чи дотримується режиму роботи, навчання, відпочинку..
Учень. Не можна зберегти здоров'я, не дотримуючи правил особистої гігієни. Ви скажете, о це всім відомо і такі настанови цілком набридли. Мити руки перед споживанням їжі? Але про це знає 3-річна дитина, так, знає! І як не дивно, миє, на відміну від 12-літніх, які або махнуть рукою мовляв, чи дуже треба, або їм ніколи, або просто забудуть. Хоча кожен з них знає про шкідливість мікробів на руках, яйця глистів під нігтями.
До того ж, особливої уваги потребує шкіра обличчя. Лікарі радять не займатися самолікуванням!
Учень. Дотримуйтесь режиму дня. Намагайтесь якомога частіше — і влітку, і взимку — прогулюватися на свіжому повітрі. Для здоров'я вельми важливо (балансоване харчування, нормальна тривалість сну.
Загартовуйте свій організм. Хорошою загартувальною процедурою є сон на свіжому повітрі. Корисні водні процедури, рекомендовано також обливання. Одним зі шляхів загартування є ходіння босоніж удома, а влітку — по землі.
Бережіть очі. Не просиджуйте біля екранів телевізорів по кілька годин підряд. Якщо у вас є вади зору, то обов'язково носіть окуляри. І викиньте геть думку про те, що вони не пасують вам.
Контролюйте свою поставу. Не сердьтеся на батьків, коли вони вам роблять зауваження: «Не сутулься!», «Сядь рівненько!», — вони турбуються про вашу поставу.
Учень. Деякі учні скаржаться на слабкість, виснажливість, стурбованість, нервозність, поганий сон. Нерідко це ознаки стресу — нервової реакції на негативні емоції. Людина перебуває у стані стресу, коли у неї неприємності, горе, вона чимось збентежена, стурбована.
Запам'ятайте: не давайте волі своїм емоціям, не беріть на себе зобов'язання, які перевищують ваші сили.
Учитель. Краще перепочиньмо трішки і спробуймо дати відповіді на запитання вікторини. Брати участь можуть всі присутні.
Вікторина
1. Назвіть богиню здоров'я в грецькій міфології. (Гігієна.)
2. Яка середня тривалість життя в Україні? (64 роки.)
3. Хто у своїй клятві проголосив: «Не нашкодь хворому»? (Гіппократ.)
4. Назва яких кісток скелета пов'язана з предметами господарського ужитку? (Лопатка, ключиця, таз, молоточок, сумка (суглобова), чашечка (колінна), дуга (рефлекторна).)
Особиста гігієна завжди була невіддільною від здорового способу життя українців. У такий спосіб наші предки попереджали інфекційні захворювання.
Учень. Важливе місце в оздоровчій системі посідають фізичні вправи . Завдяки їм вдалося вижити багатьом людям, її передавали від батьків до дітей. Цю систему доповнювали, вона перевірялася життям, удосконалювалася з кожним поколінням.
Підсумкове слово вчителя
Отже, ви запам’ятали, яких правил слід дотримуватись у житті, щоб завжди бути здоровим.
Бережіть один одного – в цьому наша сила! У цьому наша міць!

Родинне свято

Сценарій родинного свята у 5-А класі

«З родини йде життя людини»

Діти на сцені.

Звучить пісня «Родина»

Ведуча: День чарівний, справжнє диво,

Всюди усмішок багато,

В залі людно і красиво,

Бо у нас сьогодні свято.

Ведуча:Добрий день, наші мами!

Добрий день, татусі!

Добрий день, любі вчителі,

Бабусі й дідусі!

І, звичайно, гості всі!

 Ведуча: Родино, дорога родино!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?

Ведуча: Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім і вчительськім  слові,
Як з батька щедрої руки!

 Ведуча: Отож зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитися РОДИНІ
І побажати щастя всім!

Двоє батьків заносять до залу коровай на рушнику.

1 батько:

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з короваєм, любов’ю і миром!

2 мати: Хай цей хліб, що нагадує усім нам рідний дім, стане символом родинного свята ( батьки ставлять хліб на стіл).

Вчитель. Доброго дня усім присутнім! Я дуже рада, що ми всі тут зібралися на святі «З родини йде життя людини». В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.
Родина – це не тільки родичі, це друзі, наш клас, школа.
До моєї родини входять ще й мої 31 учень, з якими ми несміливо
1 вересня 2015 року переступили поріг 5 класу. На сьогодні ми – дружня, цікава, єдина родина, частинка родини гімназії.

Хочу, щоб сьогодні усі познайомились, ближче пізнали один одного, подружились. Хай промінець добра і любові торкнеться кожного серця, і від нього хай засвітиться щастям ваша рідна домівка. Нехай на ваших обличчях засяє посмішка і зігріє ваші серця.

 Ведуча: Так… В школі вчитися – це тобі не на каруселях кататися. Добре, що у нас є батьки, які завжди допоможуть, пожаліють, намалюють за нас і твір напишуть…

 Ведуча: От якби вони за нас ще й на уроках відповідали! Оце було б життя!

Ведуча: Два слова чарі́вних — лиш мама і тато,
А скільки любові у них і тепла!
Вони для дітей означають багато,
Щоб щастя іскрилось і радість цвіла.

Ведуча: Бо тато і мама — це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
З батьками дитина захищена буде,
І душу дітей не остудить зима.

Ведуча: Два слова крилатих — і серце радіє!
Й летить наче пташка в ясне майбуття.
Вони нам дали і натхнення, й надію,
Й найбільше у світі — це наше життя!

 Ведуча: Батько і мати - два сонця гарячі.

Що дарують надію й тепло.

Батько і мати, у долі дитячій

Треба, щоб кривди між них не було.

Вчитель У народі кажуть, що гарна та сім'я, де виростають гарні діти.

Яка ніч - такий світанок,

Яка хата - такий ґанок.

Які ґазда і ґаздиня - отака й у них дитина.

Знайте, шановні батьки, що діти переживають разом з вами все, що відбувається навколо, сприймають ваші радощі та невдачі як  особисті.

"Дитина - дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька", - писав В.О. Сухомлинський. Шановні батьки! Пам'ятаєте той час, коли, будь-яке речення вашої дитини починалося питаннями «Де? Коли? Чому?». Зараз настав ваш час.

 Батьки – чомучки          (А. Костецький)

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають

Смішно і сказать комусь!

Бо щодня мене питають

Лиш одне "Чому й чому?"

-Ти чому образив Віту? –

А чому отримав двійку? –

А чому в шкарпетках різних ? –

Ти чому такий непослух?

-А чому не стелиш постіль? –

Ти чому це вірш не учиш? –

А чому портфель без ручки? –

А чому такий синець?

ОХ! Настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи -

Хай питають вчителів.

Вчитель. Конкурс «Сімейний бюджет». Викликаються дві родини, дається однакова кількість монет (по 1 та 2 копійки) у сумі 99 коп. Завдання: хто швидше порахує.

Номер_________________

 Ведуча: Знаю я слово — у цілому світі                  

Краще й тепліше від сонця і квітів.          

Слово це пестить, голубить і гріє,.            

В душу дитячу вселяє надію.

Ведуча: Слово лягло в родинну основу,

 І освятило людину й природу.

Стало початком рідної мови

Помандрувало від роду й до роду.

Ведуча: Мама - найкраща людина у світі,

Знають це всі: і дорослі, і діти.

Горе не ляже на рідний поріг,

Мама не пустить, вона - оберіг!

Ведуча: З чим мамину любов нам порівняти?
Із сонечком, що світло шле й тепло...
Готова мама все для нас віддати,
Щоб дітям добре й сонячно було.

Ведуча: Чи з зорями її нам порівняти,
Що наче мрії, в небі миготять?
Матуся й зірку нам готова зняти,
Її на щастя дітям дарувать.

Ведуча: Любов її не має меж — безкрая
І безкорисна, світла й чарівна.
Любові більшої у світі не буває,
Любити може так лише вона.

Конкурс ''Чарівна доріжка"

(На підлозі викладена доріжка з квітів. На її кінцях стоять мама і донька чи син. Вони мають право зробити крок назустріч один одному тільки після лагідного звертання. 8 квіточок, посередині приз)

Номер_________________

 Вчитель: Поряд зі словом "мама" завжди стоїть сильне, мужнє слово «тато».

Батько -захисник, батькове слово – закон. Кожна дитина хоче, щоб її батько був людиною мудрою та справедливою. В народі кажуть:"Яка гребля - такий млин, який батько - такий син».  «Що робить батько, те й його дитятко».

 «Не навчив батько, то не навчить і дядько».

Ведуча: Словечко хочу мовити за тата,
Бо він мені порадник, захисник.
Він так мені розказує багато,
І я до бесід щирих дуже звик.

Ведуча: Він вчить мене у цьому світі жити,
До праці залучає кожен раз.
Вчить бути вірним, відданим, дружити
І не підводити ніколи друзів, клас.

 Ведуча: Татку, татусенько, таточку, татку,

Кращого в світі немає навкруг.

Таточку, хочу тебе обійняти,

Ти мій порадник, заступник і друг.

 Ведуча: Я  до тата хочу звернутись.

Передати у словах  тепло,

Щоб мій татусь і зараз міг  всміхнутись

І щоб в душі його сонце цвіло.

Сценка.

Закортіло татусеві

Перевірить сина

І дізнатись, як встигає

У школі дитина.

 - Що стоїш? Чого боїшся

 підійти до мене?

Дай–но мені свої зошити

І неси щоденник.

Подивився у  зошити

Що й казать не знає:

Одна двійка з-за другої

Звідти виглядає.

Подивився у щоденник

І в наступ на сина:

 - Та у тебе тут із співів

Добре і відмінно.

 - Ах ти, - кричить, - лобуряко, -

І паска знімає.

-У зошитах повно двійок,

А він ще й співає.

Конкурс для татусів.

 "Говори правду?(Тато і дитина стоять спиною один до одного. Задається питання. Дитина кивком голови відповідає "так" чи "ні». Після цього тато вголос відповідає на питання.)

- Вашій дитині 6 років?

- Чи любить ваша дитина манну кашу?

- Чи застеляє ваша дитина своє ліжко?

- Чи любить вмиватися ваша дитина?

- Чи миє посуд тато?

- Чи робить дитина ранкову зарядку?

- Чи розповідає тато казку перед сном?

- Чи любить грати у футбол?

Конкурс для татусів.   (Зроби зачіску донечці)

Вчитель: Всі хлопчики хочуть бути схожими на татусів: сильними, сміливими, вправними, майстерними..

  Але дівчатка також хочуть бути сильними. Номер______(Хіміч Ліза)

 Вчитель: Наше родинне коло не обмежується мамою і татом. Невід'ємна частина кожної сім'ї - це бабусі та дідусі.

 Бабусі - невтомні трудівниці, берегині скарбниці мудрості, звичаїв та обрядів, цікаві казкарки. Ось, вслухайтесь, у саме слово бабуся, бабусенька, бабуня, бабусечка. Воно ніжне, красиве, лагідне, пестливе.

Заради онуків вона віддасть усе, останньою крихтою поділиться. Кажуть, що бабусі люблять онуків більше, ніж власних дітей: "Діти - це діти, а справжні діти - це онуки. Онуки удвічі дорожчі."Онуки - це їхні пташенятка, ластів'ятка, котенятка, сонечка, зайчики.

Ведуча: А моя бабуся вміє все робити,
В неї все до ладу, в домі чистота.
Хоче і онуків теж вона навчити,
І у цьому, мабуть, істина проста.

Ведуча: Тож до праці змалку нас вона привчає,
Щоб росли в роботі й дружніми були,
Бо життя бабуся наша добре знає,
Хоче, щоб і ми всі добрими зросли.

Ведуча: Вчить нас вишивати, шити-зашивати.
Мало що прийдеться у житті робить?
«Хай не доведеться, але треба знати» —
Любить нам бабуся часто говорить.

Ведуча: Нас вона навчила вже борщі варити,
Готувати страви всі на різний смак.
«Бо ж нелегко людям це життя прожити,
Як робити вміє, то розумний всяк!»

 Ведуча: І щасливо той живе,

в кого бабця люба є.

Той біди вже не зазнає,

бо бабусенька скрізь дбає.

 Вчитель: Часто саме бабусі доглядали, виховували вас, вкладали вас спати, поки мами були на роботі.

А цікаво, чи пам’ятають бабусі колискові пісні?

Давайте попросимо, щоб вони нам заспівали.____________________

 Вчитель: Дякуємо усім бабусям, що терпіння маєте й онуків усьому навчаєте.

Номер_______________

 Вчитель: Бабусі та дідусі не просто люблять своїх онуків. Вони їх пестять і голублять. Особливо дідусі.

  Дідусь... Ця людина в нашому житті завжди викликає повагу. Досвід, отриманий у спадок від нього, залишається золотим набутком на все життя.

Дідусь — це справжня енциклопедія. Незабутні його розповіді,

цікавинки надовго закарбовуються в пам'яті, тому що виховують любов до природи, вчать нас мудрості та краси, благородства і мужності.

Ведуча: А я свого діду́ся так люблю!
Він вміє все і все на світі знає.
І я для свого діда все зроблю!
Він всіх на світі любить й поважає.

Ведуча: В походи з нами наш дідусь іде,
Навчає нас в природі виживати.
І вогнище для нас він розведе,
Намет навчить у лісі розбивати.

Ведуча: А як цікаво слухати пісні,
Які дідусь частенько нам співає.
Веселі оповідки і сумні
Він вечорами нам розповідає.

 Ведуча: У кожного дідуся турбот - не злічить!

Одному всю роботу нелегко зробить.

І хочемо вам, рідні, таке усім сказать:

Ми будем дідусям завжди допомагать.

Вчитель. Діти, а як ви думаєте, чи були ваші дідусі маленькими? Чи ходили до школи? А які пісні вони співали у дитинстві? Давайте перевіримо, як вони їх пам’ятають?

Конкурс «Впізнай пісню»( мінус « Чунга-Чанга», «Голубой вагон»,

« Антошка», «Песня крокодила Гены», «Качели», «Песенка Красной Шапочки», «В траве сидел кузнечик», «Полгода плохая погода» …)

«раз дощечка, два дощечка»

Номер___________________

 Вчитель: До родинного кола входять і тітоньки, і дядечки, і хрещені батьки, і братики, і сестрички... Ми також любимо, цінуємо їх. Бажаємо їм здоров'я, довгих років життя, благополуччя та щастя, злагоди та миру.

Номер_______________________

Вчитель: У народі кажуть, що письменник живе у своїх творах, скульптор – у створених ним шедеврах, а вчитель – живе у думках і справах своїх учнів. Тому кожна людина з почуттям великої вдячності згадує свою школу і рідних вчителів  все своє життя, адже у кожному прожитому дні у школі було щось неповторне, незабутнє, таке, що залишиться на все життя.

Ведуча: Учитель, учитель, учитель...

Це – дар, це – хвала, це – талант!

З вас кожен у подумках – лірик,

З вас кожен в душі – музикант.

Ведуча: Ви вмієте грати на струнах,

Ви вмієте серцем співать,

І те, що дано вам від Бога

Ви прагнете учням віддать.

Ведуча: Серце вчителя... скільки у ньому

Ласки, мудрості і  теплоти.

В серці вчителя поруч розквітли

Риси суворості і доброти.

Ведуча: Без гордощів і зайвих сентиментів

Сьогодні треба зважити на те,

Що не бува без школи президентів

І бізнесмен без вчителя – пусте.

 Вчитель: Наші діти дуже розумні, кмітливі, вони можуть знайти вихід з

будь – якої ситуації. Про деякі випадки зі шкільного життя вони нам розкажуть.

1.     Запитання від адміністрації школи

— Скільки учнів у вашому 5-А класі?
— З учителькою  Оксаною Анатоліївною тридцять два.
— А без неї?
— А без неї в класі не залишиться жодного учня!

2.     На класній годині

— Сашко, чому в тебе один черевик чорний, а другий — коричневий? — запитала Оксана Анатоліївна у хлопчика. Ану біжи додому перевзуйся!
 — Та я вже повертався додому, тільки там теж один чорний, а другий коричневий черевик.

3. Урок польської мови

— Вовочка, як польською "читати"?
— Так само, як і українською: узяти книгу, відкрити і дивитися на рядки.

4. Урок природознавства

Учитель цікавиться:
— Чому ти не був учора в школі?
 — Ви ж казали, якщо я не виконаю домашнього завдання, щоб у школі не з’являвся…

5. На уроці української мови

Учителька роздивляється роботу учня.
— Здається, це почерк твого старшого брата?
— Може бути: я писав його ручкою.

6. На уроці української літератури
Катруся на уроці розповідала напам’ять вірш і збилася. Настала прикра пауза. Учениця повернулася до учительки, чекаючи, що вона підкаже… Потім спитала:
— Що, ви теж забули?

7. На уроці зарубіжної літератури

— Чому ти вириваєш аркуші з підручника? — запитує учителька Андрійчика.
— А я не всі вириваю, тільки прочитані, щоб помилково не читати одне й те саме.

8. На уроці математики

- Скажи, якщо один плюс один буде два, а два плюс два буде чотири, скільки буде чотири плюс чотири?
- Це несправедливо, Галино Миколаївно. Ви завжди відповідаєте на легкі питання, а мені дістаються найважчі.

 Номер__________________

(Усі діти на сцені)
Вчитель. Готуючись до сьогоднішнього свята, ми виготовили родинне дерево 5-А класу. Ось воно перед вами. Коріння кожного роду – це наші далекі пращури, на жаль, не всі їх пам’ятають, але без них не було б нас, не було б тих, заради кого ми сьогодні зібралися – наших дітей.

Ведуча: Родина — стовбур дерева міцного.
Це батько й мати, бабці й дідусі.
Тітки і дядечки всі до одного,
Ну, словом, родичі й близькі усі.

Ведуча: І є ще предки давні — це коріння,
Що глибоко у цій землі лежить.
А діти, діти — нове покоління,
Це пишне гілля, що увись летить.

Ведуча: Родинне дерево ось тут укоренилось,
На цій землі, у рідному краю.
Й новим гіллям так щедро розпустилось
Та має біографію свою.

Ведуча: Потрібно всім це дерево вивчати,
Бо ми господарі на цій святій землі.
Коріння роду треба добре знати,
Дітей навчати, поки ті малі.

Ведуча: Бо що то за людина без коріння?
Як перекотиполе, що летить...
Без роду-племені, його благословення
Не може праведно на цій землі прожить.

 Ведуча: Нехай всі родини, як пишний вінок,

Щастям барвистим будуть багаті.

 Ведуча: Бабусю шануймо і дідуся,

 Ведуча: Матусю любімо і тата.

 Ведуча: Нехай родина дружна уся

Буде на радість завжди багата!

 Ведуча: Хай тішаться внуками бабуся і дід,

 Ведуча: Хай тато і мама радіють дитині.

 Ведуча: Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

 Ведуча: Хай злагода й мир запанують в родині!

 Вчитель: Кожна наша родина є частинкою великої родини, ім'я якої - український народ. Місце, де ми народилися, - частина нашої спільної Батьківщини, ім'я якої – Україна.

 Ведуча: Моя Батьківщина - велика країна,

Весь Всесвіт - для мене вона.

Найкраща у світі моя Україна,

У цілому світі одна.

 Ведуча: Я тут народився у добру годину,

Тут світ пізнавати учусь.

Люблю я всім серцем свою Україну!

І нею пишаюсь, горджусь.

 Ведуча: Тут мова моя і співуча, й багата

Веселкою квітне, у небо летить.

І жарти веселі, і пісня крилата...

Ну, як , Україно, тебе не любить!

Пісня «Україна –це ти…»

Вчитель. Ось і закінчується наше свято.

Нехай буде безхмарним ваше життя, навчання — цікавим, доля — щасливою на квітучій землі, поміж рідних людей, які сьогодні тут зібралися.

 Ведуча: Дорогі тата і мами,

Дідусі та бабусі!

Рідні наші  гості,

присутні усі!

 Ведуча: Хай вам сонце дарує ясне проміння,

Земля — стиглий колос і щедрі плоди,

Воду — криниця, небо — зірниці,

А діти — усмішку завжди.

Ведуча: Хай Бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії-многії літа!

Вчитель. Ось і пройшли ми з вами стежиною отчого краю. Однією з добрих традицій українського народу є його гостинність. За чудовим українським звичаєм ми короваєм  вас пригощаєм.

Пісня «Одна калина»

Пізнаємо себе і світ

Година спілкування  «Пізнаємо себе і  світ»

Мета:розвиток емоційної  сфери дитини;  розвиток  її  як особистості; розкриття позитивних здібностей дитини; формування  знань про особистість та спілкування; формування в класі дружніх відносин,  взаєморозуміння та взаємоповаги.

Завдання: створити в колективі мікроклімат, який сприяв би духовному і творчому саморозкриттю, саморозвитку й самоформуванню особистості.

Обладнання: аркуші паперу, кольорові олівці, записи на дошці, надруковані правила.

Епіграф:

Пізнай себе, пізнай свою природу - і ти пізнаєш Істину.

(Слайд 1)

Х І Д  З А Н Я Т Т Я

1.Привітання.

         Нумо, діти, підведіться!

         Всі приємно посміхніться.

 Продзвенів уже дзвінок,

  Починаємо урок!

Знання  двері для вас відчинили

І запрошують  вчитися вас.

Бо знання – це велика сила!

Тож навчайтеся! В добрий час!

Щоб протягом уроку у вас був гарний настрій, я прикріпляю на дошці смайлик  «Радість».

Тому, усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. А для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними.

Щоб не просто слухали, а чули.

Не просто дивилися, а бачили.

Не просто відповідали, а міркували.

   Дружно і плідно працювали  

2.Вступне слово вчителя.

Чи багато людей можуть похвалитися тим, що добре знають себе? А може й не треба себе знати?

Уявіть собі, що ви придбали новий сучасний комп’ютер. Ви знаєте, з чого він складається, і тому вирішили одразу ввімкнути його і спробувати ним керувати. Чи можливо це? А якщо можливо, то чим це загрожує людині? Так, у кращому випадку, ви лише зламаєте складну техніку, а в гіршому - зашкодите собі. Бо перш ніж  щось робити, треба знати будову цього приладу, правила користування ним. (Слайд 2)

3. Мотивація  навчальної діяльності.

Так само і людина. Щоб  любити себе, треба себе пізнавати, а саме: які ми, як до нас ставляться інші, чи тебе поважають, люблять, які у нас риси характеру, звички, таланти…

 Разом ми - учні 5-А класу, учні  другої  школи, але кожен із нас - маленька часточка колективу, особистість, яка хоче, щоб до її думки прислухались, поважали, рахувалися з нею.

Послухайте дитячий віршик:

Риба плаває в воді,

Птахи високо літають,

Звірі бродять по землі,

А людина – виростає.

Їздить, плаває, літає,

Відкриває, пізнає, геть усе,

Що в світі є.

Мета нашої бесіди: краще пізнати самого себе та своїх друзів, однокласників.

Діти, скажіть, чи є серед тих, хто є у класі, двоє однакових хлопчиків чи дівчаток? А у школі, чи є хтось, щоб був вашою точною копією? ( Відповіді учнів).

4. Актуалізація опорних знань.

Так от, вчені довели, що на всій Землі, де проживає понад 6 мільярдів осіб, немає жодної пари людей, які були б точною копією один одного. Уявляєте? Серед більше як 6 млрд. населення кожен із нас – єдиний у своїй неповторності на всій Земній кулі. А давайте зараз ми з’ясуємо, наскільки ми з вами схожі чи різні. Адже ви ровесники, навчаєтесь в одному класі, можливо, й бажання та захоплення у вас однакові. (Слайд 3)

 Отож почнемо:

- Сплесніть у долоні ті, хто любить співати.

- Тихенько тупніть ногою ті, у кого сірі очі.

- Підніміть вгору праву руку ті, хто любить морозиво.

- А тепер хай нявкне той, хто вважає себе веселим.

- Візьміться за голову руками ті,  хто інколи порушує дисципліну.

 - Підніміть вгору праву руку ті, хто прийшов на урок з гарним настроєм.

Ну то що, однакові ми з вами чи різні? Деякі бажання та захоплення у нас збігаються, але все ж таки ми різні. Кожна людина відрізняється від іншої своїм характером, звичками, мріями і бажаннями, навіть зовнішнім виглядом, і багато чим іншим.

Але … (звучить мелодія)

Існує така східна легенда.

  Одного разу боги вирішили створити Всесвіт. Створили зірки, сонце, море, гори, і створили Людину, і створили істину.Однак постало питання: куди приховати Істину, бо їм хотілось продовжити шлях пошуку Істини.

„Давайте сховаємо її на далекій зірці,” – сказав один.

„А давайте сховаємо її на далекій найвищій гірській вершині,” - запропонував інший.

„Ні, давайте покладемо її на дно найглибшої безодні.” 

А наймудріший Бог сказав:

„Ні, ми сховаємо Істину в серце людини. Тоді вона шукатиме її у всьому Всесвіті, не знаючи, що носить її постійно в собі. ” (Слайд 4)

- Діти, як ви думаєте, що таке Істина? (Відповіді учнів)

Те, заради чого живе людина, знання про те, як творити добро і долати зло. Правда, перевірена досвідом (на дошці).

- А тепер подумайте, чому Боги все-таки сховали істину в серці людини? (Відповіді учнів)

Кожен із нас – це маленький Всесвіт, це якась Істина. Ми можемо знайти Істину, якщо зазирнемо в себе, вивчимо себе, пізнаємо себе…(Слайд 5)

 5.Закріплення знань.

Творча робота „Розкажи про себе”.

 Це завдання дасть змогу більше дізнатися про себе та про інших. Завершіть речення:

Ø           Моє улюблене заняття…

Ø          Моя мрія…

Ø          У мене є такі позитивні риси...

Ø          У мене є недоліки...

(Діти виконують завдання на окремих  аркушах, потім учитель зачитує, а діти вгадують, про кого йде розповідь)

 Фізкультхвилинка

Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
Руки в боки, руки так,
Руки вгору, як вітряк.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть.
На пальчики встанемо —
До хмарин дістанемо.
Нахиліться стільки раз,
Скільки  вікон в класі в нас. 
Скільки  я зроблю кивків,
Стільки ви зробіть стрибків.

Плесніть, діти, кілька раз.

За роботу, все, гаразд.

Гра «Скажи комплімент»

 А зараз допоможемо одне одному в пізнанні оцінки інших людей. Адже немає абсолютно хороших або, навпаки, поганих людей. Кожен має якісь добрі риси характеру. Гра, у яку я пропоную зараз пограти, має назву „Комплімент.” Не забувайте, що комплімент – це люб’язний вислів із похвалою. Згадайте найкращі риси характеру своїх однокласників і, звертаючись до кого бажаєте на ім’я, скажіть комплімент.

 Я пропоную вам звернутися до довідки (на дошці у дві колонки записані слова-компліменти та образливі слова).  (Слайд 6)

 - Кому було приємно чути гарні слова на свою адресу?

 - Як ви думаєте, а чому ж тоді чому між людьми виникають непорозуміння, конфлікти, суперечки? (Відповіді учнів)

Певно тому, що ми  всі різні й іноді не хочемо зрозуміти співрозмовника, подивитися на ситуацію, що склалася, його очима.

Мозковий штурм

Давайте зараз разом сформулюємо  правила поведінки для конфліктних людей .(Відповіді учнів)

Не прагніть домінувати, наперекір усьому;

будьте принципові, але не боріться заради принципу;

пам’ятаєте, що бути прямолінійним добре, але не завжди;

частіше всміхайтеся;

у всьому треба знати міру;

казати правду теж треба вміючи;

будьте справедливими і терпимими до людей;

не проявляйте ініціативу там, де її не потребують;

демонструйте витримку.

Тож давайте ще раз закріпимо ці знання і подумаємо, чи завжди ми їх дотримуємось (правила вивішуються на дошці).

Правила, які допоможуть уникнути непорозумінь: (Слайд 6)

1. Поважай себе та інших людей;

2. Іди на поступки іншим, умій жертвувати власними інтересами заради спільних;

3. Радій власним успіхам та успіхам інших. Не будь заздрісний, злий.

4. Постійно самоудосконалюйся.

5. Намагайся бачити своїх друзів очима, слухати вухами, а відчувати серцем.

Давайте спробуємо жити за цими правилами, спробуємо стати кращими.

Вправа «Створи себе сам»

Дуже часто доводиться чути таке: „Людина сама створює себе.”

На аркуші паперу намалюйте зображення людини, але дуже  обережно, бо ви створюєте символічну людину – самого себе. Отож, і у кожного з вас є свої бажання, мрії, захоплення.

Напишіть своє бажання, мрію  (куди б я хотів помандрувати?)

А зараз пошукаємо, в кого бажання чи мрії виявилися однаковими. Якщо це сталося, напишіть ім’я однокласника.

6.Рефлексія.

Для чого ми грали у цю гру? (Слайд 7)

 Так, щоб ще раз переконатися, що ми з вами різні, але мрії і бажання можуть збігатися. Ось тоді ми створюємо групи, колективи, знаходимо собі друзів.

7. Підсумок заняття.

Станемо в коло та підсумуємо:  Наш клас – це  теж єдиний колектив. І хоча ми всі різні, у нас є спільна мета: пізнати світ, рости і товаришувати, добре навчатися, бути щасливими. Успіх, задоволення, щастя не приходять самі собою, вони залежать від нас. Жодна людина не приходить у світ досконалою. Все її життя – постійний розвиток, пізнання, формування власного „Я”.  Тож давайте прислухаємось до мудрої дитячої пісеньки.

Дякую  всім   за участь   і бажаю  успіху у пізнанні самих себе.

День памяті жерв голодомору

Година спілкування     «ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ»

МЕТА: знайомлячи учнів з жахливими фактами геноциду окупаційної влади проти українського народу, викликаючи жаль, співчуття, обурення і ненависть до катів, поглиблювати розуміння цінності свободи й незалежності України, а також особистої критичності кожного громадянина до її закріплення і зміцнення, щоб ніколи не повторилися репресії, голодомори, нехтування правами людини; виховувати патріотів своєї держави.

ОБЛАДНАННЯ: хлібина, кетяг калини, свіжі квіти, свічки, виставка книг і газетних матеріалів присвячених голодомору.

ХІД ЗАНЯТТЯ.

Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.

Я зітхну... Запалю обгорілу свічу.

Помічаю: не замки — твердині, не храми —

Скам'янілий чорнозем — потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам'яної гори

Надійшли. Придивляюсь: «Вкраїна, двадцяте століття»

І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три».

Вчитель (запалює свічку):

— «Літа 1933 - від Різдва Христового був в Україні великий голод. Не було тоді ні війни, ні суші, ані потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу — ста­рих, молодих, і дітей, і ще не народжених — у лонах матерів.

Сталося це літа Божого 1932-го

Сталося це літа Божого,

Яке запам'ятається кожному

Навічно, важко, гірко.

Сталося це літа Божого 1933-го.

Пекельні цифри і слова

У серце б'ють неначе молот.

Немов прокляття ожива

Рік тридцять другий...

Голод... Голод...

У люті сталінській страшній

Тінь смерті шастала по стінах.

Сім мільйонів (Боже мій!)

Недолічилась Україна.

Голодомор 1932-1933 рр. - одна з найстрахітливіших сторінок у новітній історії українського народу. Роки державної незалежності України стали часом складного усвідомлення причин перебігу та наслідків національної катастрофи українців. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу.

Сколихнулась Україна від скорботи і жалю. Припустилися від чорного болю жалобних стрічок Державні прапори. Запізнілими дзвонами шукаємо мільйони українських душ, щоб вписати їх в історію Пам'яті.

1933 рік. Найчорніший час в історії України. У світі не зафіксовано голоду подібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших країн. Жахливо навіть через 78 роки ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на благословенній землі квітучого українського краю. Досі не віриться, що тут раптово зник хліб, люди залишалися без зернини. І це у врожайний 1932 рік. Пухли старі й малі, вимирали роди і села Смерть бродила на шляхах, на полі, в хатах.

Україну називали житницею, але, грабуючи її, по-справжньому не да­вали їй жити. Через те й була наша Україна вбогою та знедоленою, як Шевченкова наймичка. Хоч і сильна духом.

Учень:

Остання хлібина

Це остання хлібина, остання!

Очі горем налиті вщент,

Батько й діти не їли зрання,

Це остання хлібина, остання!

Після неї голодна смерть.

Плаче й крає, мов соломину,

Пильно дивиться дітвора.

Тату, їжте ось цю шкуринку,

Майте жалю до нас краплинку,

Умирати вже вам пора.

Взяв шкуринку дідусь і плаче,

І стареча рука тремтить.

Сиве око, сліпе, незряче,

Але серце його козаче

Б'ється рівно і хоче жить.

Стали кожному крихти в горлі,

Спазми в горлі. Немає слів.

А над хатою — клекіт орлів,

А на вигоні — трупи чорні,

Там, де саваном сніг білів.

Без болю не згадати страшні муки і переживання українського народу в 1932-1933 роках. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть переда­вати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, які залишили життя земне у пекельних муках.

То ж перегорнемо скорботні сторінки достовірної народної пам'яті.

Учениця:(запалює свічку — кожен учень перед читанням також запалює свічку пам'яті — робить крок уперед):

«Анастасія Максимівна Кучерук, жителька с. Судачівка Чуднівського р-ну Житомирської обл.: «На світі весна, а над селом надвисла чорна хмара. Діти не бігають, не граються, сидять на дво­рах, на дорогах. Ноги тонюсінькі, складені калачиком, великий жи­віт між ними, голова велика, похилена лицем до землі, лиця майже нема, самі зуби зверху. Сидить дитина і чогось гойдається всім тілом: назад, вперед, скільки сидить, стільки й гойдається. І безко­нечна одна пісня напівголосом: їсти, їсти, їсти. Ні від кого не вимагаючи, а так, у простір, у світ — їсти, їсти, їсти...».

Учень: «Петро Макарович Соловищук з села Луки Дашівського р-ну на Вінниччині: «Батько кладе на тачку моїх два брати 1 сестру, везе на цвинтар. Розгріб лопатою мамину могилу, розгор­нув рядно, поклав їх туди ж, до мами. Батько почав лопатою ки­дать землю в яму, а я собі руками. А тоді помер і батько... І так від моєї родини ніякого сліду — ні могили, ні хреста. Тільки імена».

Учитель. Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, однією печаллю, однією надією. Адже й нині живе у пам'яті народу прокляття тим, хто збиткувався над його долею і жит­тям. Ще й досі у сни селян приходять ці похмурі тіні, ще й досі кровоточать роз'ятрені серця, болить душа, що звідала горе до краю.

Учень

Бозю! Що там у тебе в руці?

Дай мені, Бозю, хоч соломинку,

Щоб не втонути в Голодній ріці!

Бачиш, мій Бозю, я ще Дитинка,

Тож підрости хоч би трохи бодай:

Світу не бачив ще білого, Бозю,

Я пташенятко, прибите в дорозі,

Хоч би одненьку пір'їночку дай:

Тато і мамо — холодні мерці.

Бозю, зроби, щоб їсти не хтілось!

Холодно, Бозю! Сніг дуже білий,

...Бозю, що там у тебе в руці?..

Учитель: У запізнілій жалобі схилимо голови в каятті перед світ­лою пам'яттю тих, хто загинув. Вони згасли як зорі.

(Запалюється свічка.)

Нехай кожен із нас торкнеться пам'яттю цього священного вогню — частинки вічного. А світло оцих свічок хай буде нашою даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жерт­вував собою. Вони повинні жити в нашій пам'яті.

 (Хвилина мовчання)

Учитель: Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об'єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією. Адже й нині живе у пам'яті народу прокляття тим, хто збиткувався над його долею і життям. Ще й досі у сни селян приходять ці похмурі тіні, ще й досі кровоточать роз'ятрені серця, болить душа, що звідала горя до краю.

Нині доля Батьківщини в руках ваших батьків, завтра – у ваших. І щоб ніколи не повторилися трагедії народу, щоб ваші руки були міцними, надійними, голови – світлими, а серця – благородними. Щоб знали, якими кривавим був шлях до свободи, й дорожили нею.

День іменинника

Сценарій проведення дня іменинника

«Усі прийшли вітати вас!»

Мета. Формувати дитячий колектив, сприяти встановленню дружніх стосунків між учнями; пробуджувати в дітей почуття доброти, дружби, намагання робити приємне один одному, жити в мирі, добрі і злагоді.

Обладнання. Дитячі іграшки, різнокольорові кульки, корзинка з осінніми «дарунками», загадки, кетяги калини або листочки з дерев, квіти, надпис «День іменинника».

 Пісня «День народження»  

 Ведуча 1. Дорогі діти! Сьогодні у нас так святково, урочисто.

 Всі готувались до свята іменинників!(слайд 1)

 Ведуча 2. Сьогодні в цьому класі свято,

                   Ми дуже раді всіх вітати!

                   І сподіваємось, що кожен

                   Для себе щось узяти зможе.

  Хтось – настрій добрий запозичить,

  Бо посмішка усім нам личить.

  Хтось – слову доброму зрадіє,

  Бо про добро усі ми мрієм.

  Ведуча 1. Ми зібрались сьогодні вшанувати любих  іменинників, які народились у  найкрасивішу пору року –  літо.

         З приходом дитини в цей світ батьки наділяють її іменем ангела-охоронця.  За характером звісно всі діти різні. А чому?  (Різні мають знаки зодіаку). Давайте ж нагадаємо, які ж знаки зодіаку вхожі до нашого свята.

Вітаємо  оплесками БЛИЗНЮКІВ( слайд 2) - Ковальська Валерія (04 червня), Новицька Діана (16 червня), Мацкевич Аліна (20 червня).

БЛИЗНЮКИ (22 травня - 21 червня) - вони розумні, мають інтуїцію, схильні до мистецтв, безкорисливі. Під знаком Близнюків народжується багато людей розумової праці. Близнюки можуть працювати артистами, журналістами, видавцями, секретарями, працівниками пошти, бухгалтерами, письменниками.

 Вітаємо  оплесками народжених під знаком РАК ( слайд 3) - Мельник Ольгу (23 червня), Франчука Максима (01 липня), Ляшук Вероніку (06 липня), Севастьянова Ольга (21 липня), Стасюк Юлія (21 липня).

РАК (22 червня - 23 липня) -  добрі, жагучі, чутливі, мають розвинені художні здатності й здатні змусити навколишніх себе любити.   Рак має гарний інтелект, неймовірну пам'ять. Гарні в роботі, пов'язаній із дітьми. З них виходять гарні фахівці з розведення коней, собак, персонал дитячих садків, зоопарків, цирків, дитячі психологи, психіатри, акушери, няньки.

Вітаємо  оплесками натур власних, сильних духом і розумом( слайд 4) – ЛЕВІВ - Хіміч  Ліза (26 липня), Пожилих Тетяна (01 серпня), Панасюк Вадим (10 серпня).

ЛЕВ (24 липня - 23 серпня) - натури сильні, містичні, палкі, не люблячі самітності й примуса. Розум сполучається із силою. Вони хочуть керувати, вести, вселяти, дарувати удачу, засипати подарунками, захищати, розважатися.
Леви -  гарні ювеліри, водії таксі, дипломати, політики, артисти, власники галерей, театральні постановники, декоратори, режисери, атлети, директори, голови, президенти, адміністратори.

До гри запрошуюються 3 Близнюків. (слайд 5)

1 конкурс. Проводиться гра «3, 13, 30».    

«3» -  підняти руки вгору,

«13» - руками дістати носочки ніг,  не згинаючи ноги в колінах.

«30» - присісти.

 Гравці повинні швидко виконати відповідні руху.  Найрухливішими є ____.

А зараз  присутні  подарують букет квітів іменинникам.

Отже, букет для БЛИЗНЮКІВ від 1 ряду(називають по черзі назви квітів). А зараз словесні вітання іменинникам.

         Ось такий гарний, яскравий і духмяний  у нас букет квітів для іменинників.

До гри запрошуюються 5 Раків.

2 конкурс  – «Пантоміма».

Запрошуються раки-іменинники,  їм роздаються карточки.   Завдання: показують без допомоги слів, а інші відгадують.

Карточка № 1. 1.     Виріб – торт, прикрашений свічками 2.     Квіти – ромашка. 3.     Подарунок – скринька 4.     Ти мрієш про – стати космонавтом	Карточка № 2. 1.     Виріб – медовий рулет. 2.     Квіти – тюльпани. 3.     Подарунок – рамка для фотографій 4.     Ти мрієш про – ноутбук	Карточка № 3. 1.     Виріб – торт «Наполеон» 2.     Квіти – троянда 3.     Подарунок – іграшкова машинка 4.     Ти мрієш про – екскурсію до Парижу
Карточка № 4. 1.     Виріб – торт «Ведмежатко» 2.     Квіти – хризантема 3.     Подарунок – лялька 4.     Ти мрієш про – відпочинок в лісі.	Карточка № 5. 1.     Виріб – торт «Лісова поляна» 2.     Квіти – Лілія 3.     Подарунок – олівці 4.     Ти мрієш про – дорогоцінні прикраси	Карточка № 6. 1.     Виріб – тістечко «Корзинка» 2.     Квіти – жоржина (георгіна) 3.     Подарунок – CD    диск. 4.     Ти мрієш про – стати зіркою екрану

Букет для Раків від 2 ряду. А зараз словесні вітання іменинникам.

 До гри запрошуються 3 Левів.

3 конкурс  - «Вирішення нестандартних ситуацій».

1.     Що робити, якщо ви випадково сіли на іменинний пиріг?

2.     Що робити, якщо ви своїй подрузі несли фарфорову вазу і випадково її розбили?

3.     Що робити, якщо ваша кохана людина і ваш друг відзначає день народження в один і той самий день?

4.      Що робити, якщо декілька гостей (за збігом обставин) подарували вам однакові подарунки?

5.     Що робити на наступний день після дня народження?

6.     Що робити, коли на порозі гості, а ви забули купити іменинний торт?  

Букет для ЛЕВІВ від 3 ряду. А зараз словесні вітання іменинникам.

4 конкурс для глядачів  «Оригінальний оркестр». До  гри запрошується 7 учасників.

У давнину іменинникам складали гімни і святково їх виконували. У наші дні гімном для всіх іменинників стала відома «Пісенька Крокодила Гени». У кожного гравця в руках завдання. Ви повинні будете показати свій інструмент і виконати мелодію гімна для іменинників. Давайте проведемо репетицію.

1. Побренькати пальцями по нижній губі.

2. Потупотіти ногами.

3. Похлопати по надутих щоках.

4. Почмокати поцілуйчиками.

5. Похіхікати.

6. Покричати, як індієць.

7. Похлопати по колінах.

         Тож до вашої уваги для наших іменинників зразковий оркестр оригінальних інструментів виконує гімн іменинників.

Ми сьогодні співали, гралися, вітали наших іменинників теплими словами. Тож нехай же все, що вам сьогодні бажали, збудеться, а це свято  залишиться у вашій пам’яті надовго. Зростайте мужніми, сміливими, завзятими.

Щастя! Здоров’я! Доброго навчання!

 А зараз музичне вітання для наших іменинників (відео).

 Вітаємо! Вітаємо! Вітаємо!